Приватні виконавці починають виконавче провадження із винесення постанови. Підставою для цього може бути або рішення суду про стягнення заборгованості, або виконавчий напис нотаріуса.
Рішення суду. Після того, як рішення суду про стягнення заборгованості вступило в законну силу, кредитор отримує по ньому виконавчий лист і має право звернутися до приватного виконавця.
Виконавчий напис. Швидкий та зручний спосіб стягнути борг в обхід судової системи – вчинення виконавчого напису нотаріуса. Фактично, це засвідчення від нотаріуса про те, що існує безспірна заборгованість по кредиту. Часто такий напис вчиняється безпідставно.
Отже, провадження розпочато і виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Далі він надсилає запити до фінансових установ, перевіряє через реєстри наявність майна у боржника.
Наступний етап: накладення арешту. Якщо боржник добровільно не сплачує борг, то в якийсь момент з арештованих рахунків можуть автоматично стягувати кошти, або майно буде виставлене на реалізацію. Крім суми боргу, яка встановлена у виконавчому документі, боржник має відшкодувати витрати приватного виконавця, пов’язані з його роботою у цій справі.
Коли борг стягується за виконавчим написом нотаріуса, масовою є ситуація, що приватні виконавці приймають на виконання документи поза тим округом, де вони мають право їх приймати. В такому разі потрібно одночасно подавати такі позови:
● позов до адміністративного суду про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця;
● позов до місцевого суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Навіть на етапі примусового стягнення заборгованості приватним виконавцем, ще не все втрачено для боржника. Правильні та продумані дії юриста по кредитних спорах допоможуть вам відтягнути процес звернення стягнення на майно та списання коштів з рахунків, а в деяких випадках борг ще можна й оскаржити.