Основна суть договору поруки полягає в тому, що в кредитні правовідносини вступає ще одна особа, яка за потреби буде готова взяти на себе оплату боргу. Поручитель та боржник можуть нести рівну відповідальність. В такому випадку, кредитор може пред’явити вимогу або до боржника, або до поручителя на свій вибір. Якщо в договорі передбачена додаткова відповідальність поручителя, то кредитор спочатку зобов’язаний здійснити всі дії, щоб стягнути борг з боржника. Якщо це не принесе результату, тоді може висувати претензії до поручителя.
Декілька способів як поручителю уникнути відповідальності:
1. Визнати поруку припиненою. Підставою може бути: переведення боргу на іншого боржника, за якого поручитель не ручався; зміна умов договору без згоди поручителя; закінчення строків. Якщо є спір щодо того чи припинена порука, його можна вирішити лише в судовому порядку.
2. Розірвати договір через зміну істотних обставин. Цей пункт досить складний в доказуванні, тому що потрібно довести що якби поручитель знав, що ця обставина настане, то не укладав би договір поруки. Візьмемо до прикладу воєнний стан. Сам по собі він є форс-мажорною обставиною. Але іноді доречно посилатися на нього як підставу зміни істотних обставин, якщо його настання спричинило важкі наслідки для поручителя.
3. Оскаржити кредитний борг, адже поручитель може висувати до кредитора ті ж самі заперечення, які має боржник.
Не варто сподіватися, що банк забуде про поручителя. Для кредитора, це додаткова гарантія, що боржник виконає своє зобов’язання. Тому під час пошуку найбільш вдалого варіанту як поручителю уникнути відповідальності, потрібно бути готовим до активних дій.