Чому борги не прощають: 5 причин

Прощення боргу, це крайній метод для кредитора, щоб врегулювати заборгованість. Якщо боржник є безнадійним у плані повернення боргу, або минають строки позовної давності, кредитор може списати якусь частину боргу. Після цього, разом зі звітністю, інформація про розмір прощеного боргу надходить в податкову службу. Сума, яку простили боржнику, стає його оподатковуваним доходом. Таким чином, звільнившись від обов’язку повертати борг, позичальник отримує обов’язок заплатити податок. До цього потрібно бути готовим.

5 причин того, чому борги не прощають:

1. Їх продають. Існує ціла низка компаній, основною метою роботи яких є врегульовувати прострочену заборгованість. Це колекторські компанії. Для такої роботи їм потрібно мати ліцензію від НБУ. Якщо з якихось причин одна компанія втрачає ліцензію, вона може продати борг іншій компанії, і так безліч разів.

2. Якщо у банку чи МФО мало перспектив виграти суд про стягнення боргу (через закінчення строків, втрату оригіналів документів тощо), вони можуть вдатися до ще одного методу: звернутися до нотаріуса. Виконавче провадження по кредиту можна відкрити не лише на підставі судового рішення, а й виконавчого напису нотаріуса.

3. Реструктуризація. Суть цієї процедури полягає у тому, що замість того боргу, який має позичальник, кредитор пропонує йому заплатити якусь фіксовану суму. Наприклад, тіло кредиту і якийсь відсоток від нього зверху. Цю суму розбивають на певну кількість платежів і встановлюють новий графік погашення. Погоджуватися на реструктуризацію доцільно лише тоді, коли боржник може заплатити борг одним платежем, інакше є ризик того, що знову настане прострочка. Тоді умови реструктуризації скасовуються, і все починається спочатку.

4. Воєнний стан є форс-мажорною обставиною у кредитних спорах, але не звільняє від обов’язку платити кредит. Кредитор може й надалі нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

5. Позовна давність. Доки є можливість стягнути борг у судовому порядку, або через нотаріуса, кредитор не стане цим нехтувати.

Отже, якщо кредитор таки приймає рішення простити заборгованість, боржник не звільняється від зобовязання повністю. Як мінімум, йому потрібно буде сплатити податок на доходи, який розраховується від прощеної суми.