Рішення щодо відмови в позовних вимогах кредитора ТОВ «ЄАПБ» на суму 14 557,19 грн. про стягнення заборгованості в повному об’ємі

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Кириленка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2384869926 від 10.08.2020 у розмірі 14557,19 грн. та судовий збір у сумі 3028 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 13.11.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

16.09.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не підтверджено належними доказами факт переходу до нього права вимоги за вищевказаним кредитним договором, зокрема позивачем не надано суду реєстри прав грошових вимог та акти прийому-передачі до договорів факторингу, а також доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу. Представник відповідача звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи договір відступлення права вимоги між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» було укладено ще за чотири роки до укладення вищезгаданого кредитного договору між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та відповідачем, що на думку представника відповідача свідчить, що відповідні вимоги не могли бути відчужені за договором відступлення права вимоги до моменту укладення кредитного договору із відповідачем (а.с. 79-85).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі.

Відповідач до суду також не з`явився, проте його представник у вказаному відзиві просила розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.08.2020 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та відповідачем укладено кредитний договір №2384869926, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 16145 грн (а.с. 4-5).

Згідно розрахунку заборгованості по вищевказаному кредитному договору станом на 08.11.2023 вона становить 14557,19 грн і складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 5838,56 грн та заборгованості по відсоткам 8718,30 грн (а.с. 11-13).

Також судом встановлено, що 07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» було укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016. Згідно п. 2.1, 2.2 цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор за плату набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами згідно відповідних реєстрів (а.с. 14-16).

Відповідно до договору факторингу №НІ/11/10-Ф від 10.11.2023 та витягу з реєстру прав вимог до цього договору, АТ «ТАСКОМБАНК» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги, у тому числі за вищезазначеним кредитним договором №2384869926 (а.с. 16-21).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи судом встановлено, що кредитний договір було укладено ще задовго до укладення договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір відступлення права вимоги був укладений між первісним кредитором ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» 07.10.2016, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між ними 10.08.2020, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованості за вказаним кредитним договором в розмірі 16145 грн, оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення відповідного договору вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.

Враховуючи наведені обставини, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 514, 516, 526, 615, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, —

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 07 січня 2026 року.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО