Рішення щодо відмови в позовних вимогах кредитора ТОВ «СВЕА Фінанс» на суму 26 824,22 грн. про стягнення заборгованості в повному об’ємі

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Русіної А.А.
за участі секретаря судового засідання: Філюкової О.О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, —

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.11.2023 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ОСОБА_1 було укладено договір позики №76977846, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші обов`язки передбачені договором. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконало і надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів. Відповідач зобов`язання за договором, не виконав у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 26824,22 грн.

22.05.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-14/24, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором, що також підтверджується реєстром боржників.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05.11.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунтування заперечень представник зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження укладення кредитних договорів. Матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме відповідачем цього одноразового ідентифікатора, а також у справі відсутні докази реєстрації саме позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі Позивача, а довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом Позивача тому жодним чином не підтверджує проходження ідентифікації та підписання Кредитного договору.

Також, відповідач категорично заперечує проти отримання коштів за кредитним договором. Позивачем не надано суду належних доказів, а саме первинних бухгалтерських документів на підтвердження видачі кредиту. у переліку У переліку додатків до позовної заяви відсутній будь-який первинний бухгалтерський документ (платіжна інструкція, меморіальний ордер, виписка з рахунку кредитодавця), що підтверджує факт списання коштів з рахунку кредитодавця та їх зарахування на рахунок відповідача. Представник також, вказує, що позивачем не доведено набуття права вимоги саме до відповідача, а не якихось сторонніх осіб, оскільки з наданих ним витягів і не повних копій документів не можна достовірно встановити набуття права вимоги саме за вказаним ним договором. Ним надані лише витяги з додатків до договору факторинга з первісним кредитором без повних текстів реєстру боржників, має місце прострочення кредитора.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду відзив в якому позовні вимоги заперечує в повному обсязі, просить відмовити в їх задоволенні, розгляд справи проводити без його участі.

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено кредитний договір №76977846 від 18.11.2023 про надання фінансового кредиту, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти на умовах строковості, зворотності, платності.

22.05.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-14/24, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило, а ТОВ «СвеаФінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором №76977846.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-14/24 прізвище відповідача відсутнє.

Відповідно до Витягу реєстру боржників, за підписом лише сторони позивача, заборгованість за договором позики № 76977846 становить 26824,22 грн.

Згідно розрахунку заборгованості позивача заборгованість відповідача становить 26824,22 грн, з яких 7312,50 грн тіло кредиту та 19511,72 грн заборгованість за процентами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

На підставі ст.ст 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Договір позики № 76977846 укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), то без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі N 132/1006/19 (провадження N 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі N 234/7160/20 (провадження N 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі N 234/8084/20 (провадження N 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі N 757/40395/20 (провадження N 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі N 234/7298/20 (провадження N 61-2902св21).

Доводи відповідача про не підписання договору і не отримання кредитних коштів, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені, а навпаки спростовуються безпосередньо дослідженими судом договором позики № 76977846, в якому зазначені персональні дані відповідача — його ПІБ, ІПН (РНОКПП), адреса, паспортні дані.

Заперечення факту укладення кредитних договорів, що викладені у відзиві на позовну заяву,спростовується матеріалами справи та не можуть бути взяті судом до уваги.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Належними доказами, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Свеа Фінанс» вважав, що невиконання боржником своїх зобов`язань порушує його права, як нового кредитора відповідно до укладеного між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» договору факторингу від 22.05.2024 року № 01.02-14/24.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (постанова ВП ВС від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23).

На підтвердження переходу права вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 76977846 від 18.11.2023, від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» позивач надає копію договору факторингу № 01.02-93/24, копію реєстру боржників від 22.05.2024 та витяги з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-93/24, платіжну інструкцію про оплату фінансування згідно Договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024.

Проте, з наданих позивачем доказів на підтвердження свого порушеного права боржником ОСОБА_1 , а саме копії реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-14/24 від 22.05.2024, суд позбавлений можливості встановити існування права вимоги у позивача до відповідача, оскільки в реєстрі відсутня інформація щодо боржника ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, наданий позивачем реєстр боржників є неповним, містить перелік боржників за порядковими номерами з 1 по 35 та з 4446 по 4451. Разом з тим прізвище « ОСОБА_1 » також відсутнє у реєстрі боржників.

Крім того, суд не бере до уваги Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-93/24 від 22.05.2025, оскільки він сформований представником самого позивача і підписаний також виключно представником ТОВ «Свеа Фінанс».

З урахуванням вимог закону позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , а також порушення його прав у зв`язку з невиконанням боржником свого обов`язку з повернення кредитних коштів.

Тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 17.12.2025 року.

Суддя: А. А. Русіна