Рішення щодо стягнення з ТОВ “ІЗІ Кредит” безпідставно набутих коштів у розмірі 19 831,50 грн

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого-судді Яценко Н.О.,
за участі секретаря Євтушик В.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, —

в с т а н о в и в:

В жовтні 2021 року позивач через адвоката по кредитам звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування позову вказує, що 26.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 21552 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості в розмірі 19831 грн. 50 коп.

ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» пред`явило до виконання виконавчий напис № 21552 від 26.08.2020 для виконання до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової М.В., на підставі якого приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 15.09.2020 року.

Також, 17.09.2020 року приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію ОСОБА_1 , які він отримує в Національному університеті біоресурсів і природокористування України та в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області.

Згідно довідки Національного університету біоресурсів та природокористування України № Бх17/557 від 19.08.2021 за період з вересня 2020 по травень 2021 року утримано борг по ВП № НОМЕР_2 в сумі 19 649,86 грн.

Згідно листа ГУ ПФУ у Київській області № 10931-17095/С-02/8-1000/21 від 08.10.2021 року повідомлено, що згідно постанови приватного виконавця Малкової М.В. від 17.09.2020 ВП № НОМЕР_2, винесеної по примусовому виконанні виконавчого напису від 26.08.2020 р. № 21552, яка надійшла до Головного управління 25.09.2020 року, з пенсії здійснювалися відрахування суми боргу 22483,65 грн. в розмірі 20 % щомісячно. Відрахування розпочато з 01.11.2020 року і проводилося в наступних розмірах : листопад 2020 — лютий 2021 — 1391 грн. 04 коп. щомісячно, березень 2021 — травень 2021 — 1411 грн. 04 коп. щомісячно. Утримання припинено з 01.06.2021, на виконання постанови приватного виконавця Малкової М.В. від 08.07.2021 ВП № НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження.

Отже, всього з пенсії ОСОБА_1 утримано 9797 грн. 28 коп., а загалом з заробітної плати та пенсії утримано 29447 грн. 14 коп., тобто у сумі більшій, ніж та, що вказана у постанові про відкриття виконавчого провадження.

10.06.2021 рішенням Ірпінського районного суду Київської області по справі № 367/617/2021, яке набрало законної сили 13.07.2021, визнано виконавчий напис від 26.08.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 21552, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості в сумі 19831 грн. 50 коп. таким, що не підлягає виконанню.

На даний час, ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Малкова М.В. не повернули позивачу коштів набутих без достатньої правової підстави.

Посилаючись на ст.1212 ЦК України просить суд стягнути з ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 19831 грн. 50 коп.; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової М.В. на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 9615 грн. 64 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 року справу передано судді Банасько І.М.
Ухвалою від 01.11.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 07.12.2021 року по справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

31.01.2022 року від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. надійшов відзив на позов в якому вона посилалася на те, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової М.В. перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 21552 від 26.08.2020, виданого приватним нотаріусом ЖМНО Гораєм О.С. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ Кредит» заборгованості в розмірі 19831 грн. 50 коп.

15.09.2020 року, керуючись ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

15.09.2020 року, керуючись вимогами статті 3, ч.3 ст. 40, ст.45 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця.

15.09.2020 року керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

17.09.2020 року, керуючись ст.68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та скеровано запит про отримання боржником доходу.

Відповідно до даних постанов приватним виконавцем встановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, що вираховуються із суми, що залишилася після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.ст. 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження» суму боргу в розмірі 22 483,65 грн., яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням № НОМЕР_2, що складається з: витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 669 грн., суму боргу за виконавчим документом 19831 грн. 50 коп., основної винагороди приватного виконавця в розмірі 1983 грн. 15 коп.

До офісу приватного виконавця Малкової М.В. надійшла заява стягувача про сплату боржником боргу в повному обсязі.
Керуючись вимогами п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 08.07.2021 року.

Також зазначала, що відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі проведеного приватним виконавцем розрахунку, розмір основної винагороди у цьому виконавчому провадженні становить 1 983 грн. 15 коп., що становить 10 % від суми, яка підлягає стягненню за виконавчим документом
Окрім того, посилалася на те, що оскільки відповідачем у справах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню виступає стягувач, то відшкодування витрат виконавчого провадження, відкритого на підставі такого виконавчого документа у разі визнання його таким, що не підлягає виконанню, доцільно здійснювати за рахунок стягувача (так як спір в таких категоріях справ виникає між боржником та стягувачем ).

Крім того, позивачем не надано суду судового рішення, що набрало законної сили, яким дії, рішення чи бездіяльність приватного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 визнано протиправними.

Звертала увагу, що нормами чинного Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено жодних підстав для звільнення боржника від обов`язку відшкодувати приватному виконавцю понесені ним витрати виконавчого провадження
Вважала, що відсутні підстави для застосування статті 1212 ЦК України .

Зазначає, що на депозитний рахунок приватного виконавця за весь час примусового виконання виконавчого документа в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 надійшла сума в загальному розмірі 15271,51 грн., серед яких 12449 грн. 43 коп. було розподілено наступним чином: 9797,28 грн. — борг за виконавчим документом перераховано на користь стягувача, 1983 грн. 15 коп. — перераховано на рахунок приватного виконавця для зарахування основної винагороди та 669 грн. — перераховано на рахунок приватного виконавця для зарахування витрат виконавчого провадження, що сукупно перерахування приватному виконавцю становить 2652 грн. 15 коп.

При цьому, приватним виконавцем після отримання від стягувача інформації про залишок суми заборгованості за виконавчим документом було перераховано підприємствами безпосередньо на рахунок стягувача — Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» суму надлишково утриманих коштів із пенсії в розмірі 2822 грн. 08 коп.

Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Також від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» надійшов відзив до суду в якому посилаються на те, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» для отримання грошового кредиту.

27.11.2019 року оформлено кредитний договір № 249712 на отримання кредиту в розмірі 13000 грн. 16.12.2020 року кредит повністю сплачено та закрито.

Окрім цього, 28.12.2019 року ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2000000819 за умовами якого позичальнику було видано кредит в сумі 6500 грн., проте в порушення умов договору позивач не виконував взяті на себе зобов`язання внаслідок чого, станом на 11.03.2020 року, у позивача існувала перед відповідачем заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 831 грн. 50 коп., з яких: неоплачена основна сума кредиту (тіло кредиту) — 6500 грн., неоплачена сума по відсотках — 13331 грн. 50 коп.

26.08.2020 року приватний нотаріус Горай О.С. вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором № 2000000819 в розмірі 19831 грн. 50 коп. Вказаний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової М.В., де за результатами примусового виконання стягнуто заборгованість за виконавчим написом в сумі 19831 грн. 50 коп. та основна винагорода приватного виконавця 1983 грн.15 коп. та витрати виконавчого провадження в розмірі 669 грн., загальна сума стягнення склала 22483 грн. 65 коп.
Позивачем надано до суду довідки з місця роботи про стягнення з його заробітної плати за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» 19649 грн. 86 коп. та з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення з його пенсії за виконавчим провадженням № НОМЕР_2 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» 9797,28 грн. Взагалі з заробітної плати на пенсії ОСОБА_1 за виконавчим провадженням стягнуто 29447 грн. 14 коп. (19649 грн. 86 коп. + 9797,28 грн.)
З суми стягнутих коштів — 29447 грн. 14 коп., в ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» зараховано заборгованість по кредитному договору № 2000000819, в розмірі 19831,50 грн., приватному виконавцю Малковій М.В. перераховано 2682,15 грн. Загальна сума стягнення складає 22513,65 (19831,50 грн. + 2682,15), що відповідає стягненню за виконавчим провадженням № НОМЕР_2. Решта суми коштів 6933,49 грн. дійсно надійшла до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» . З яких, 30.10.2020, гроші в сумі 3592,77 грн. були зараховані для погашення кредитного договору № 249712 (помилково). Цей кредит був сплачений та закритий, з урахуванням цієї суми ( 3592,77 грн.) після внесення ОСОБА_1 особисто додатково останнього платежу 16.12.2020 року.

До ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» за виконавчим провадженням № НОМЕР_2, перераховано понад суми боргу, кошти стягнуті із заробітної плати на пенсії ОСОБА_1 на загальну суму 6933 грн. 49 коп. або 3340 (6933,49 — 3592,77) грн., де 3592,77 грн. це кошти нараховані для погашення кредиту за договором 249712. Підставою для повернення коштів ОСОБА_1 є письмове звернення приватного виконавця Малкової М.В. до ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» про повернення стягнення понад суми боргу в розмірі 6933 грн. 49 коп., або самого ОСОБА_1 в разі його погодження про зарахування 3592 грн. 77 коп. в рахунок погашення кредитного договору № 249712, про повернення стягнення понад суми боргу в розмірі 3340 грн. 73 коп., якщо ні, повернення усієї суми в розмірі 6933, 49 грн. Автоматично кредит за договором 249712 буде переведено в статус, заборгованість за кредитом в розмірі 3592 грн. 77 коп.
Зазначають, що посилання позивача, як на повернення стягнутого боргу, за рішенням Ірпінського районного суду Київської області від 10.06.2021 року, яким визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, та безпідставного набуття ТОВ «ІЗІ Кредит» коштів, не вирішує питання про закриття заборгованості між сторонами. Просили в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді Банасько І.М. від 21.10.2022 року зупинено провадження по справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 229/1026/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022 року справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою від 17.05.2023 року по справі відновлено провадження.

Сторони в судові засідання не з`являлися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Розгляд справи судом відкладався з об`єктивних причин. Звертаючись до суду з позовом представник позивача просила суд проводити розгляд справи без участі сторони позивача (а.с. 13 т.1)

19.10.2023 року від відповідача ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, просили суд в позові відмовити. Відповідач приватний виконавець виконавчого округу Малкова М.В. також направляла суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін за наявними матеріалами справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України, які кореспондуються з вимогами ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з матеріалів справи 26.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 21552 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» заборгованості в розмірі 19831 грн. 50 коп.

17.09.2020 року, керуючись ст.ст. 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та скеровано запит про отримання боржником доходу.

Відповідно до даних постанов приватним виконавцем встановлено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, що вираховуються із суми, що залишилася після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.ст. 68,70 Закону України «Про виконавче провадження» суму боргу в розмірі 22 483,65 грн., яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням № НОМЕР_2, що складається з: витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 669 грн., суму боргу за виконавчим документом 19831 грн. 50 коп., основної винагороди приватного виконавця в розмірі 1983 грн. 15 коп.

До офісу приватного виконавця Малкової М.В. надійшла заява стягувача про сплату боржником боргу в повному обсязі.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 08.07.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Суд зауважив, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

В даному випадку, правовою підставою набуття ТОВ «ІЗІ Кредит» 19831 грн.50 коп., став виконавчий напис від 26.08.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 21552, який виконанню не підлягає. Тому, правова підстава для отримання ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» від ОСОБА_1 19831 грн. 50 коп. відпала, і вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України.

При цьому позивачем не доведено, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Малковою М.В. були отримані грошові кошти в сумі 9615 грн. 64 коп., які позивач просить стягнути з приватного виконавця на свою користь.

Відповідно до ст.ст. 68,70 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем за виконавчим написом стягнуто з позивача суму боргу в розмірі 22 483,65 грн., за виконавчим провадженням № НОМЕР_2, що складається з: витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 669 грн., суму боргу за виконавчим документом 19831 грн. 50 коп., із яких 19831 грн. 50 коп. перераховано ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ», а основна винагорода приватного виконавця в розмірі 1983 грн. 15 коп. Тобто, приватним виконавцем отримано лише 669 грн. витрат на проведення виконавчих дій та 1983 грн. 15 коп. основна винагорода приватного виконавця .
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 05.02.2020 року у справі № 201/8493/18 дійшов правового висновку, про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням основної винагороди приватного виконавця, які не можуть вважатися безпідставно набутими коштами в розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.

Постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця є чинною, а тому в даному випадку ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин щодо стягнення з приватного виконавця на користь позивача 669 грн. витрат на проведення виконавчих дій та 1983 грн. 15 коп. основної винагороди приватного виконавця не застосовується.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової М.В.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 611 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦК України, суд, —

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави задовольнити частково
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» (м.Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корп.4, код ЄДРПОУ 36183990) на користь ОСОБА_1 ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 19831 грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 611 грн. 50 коп.

В задоволенні решти вимог — відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2023 року.

Суддя :