
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2024 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі секретаря судових засідань Маленко О.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,-
в с т а н о в и в :
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
Стислий виклад позицій сторін.
18.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №7060 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 25050,00 грн. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу після розірвання шлюбу ОСОБА_2 присвоєно прізвище ОСОБА_3 . ТОВ «Фінпром Маркет» пред’явило виконавчий напис №7060 від 18.08.2020 для виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М., на підставі якого приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №67680159 від 26.11.2021. 12.12.2023 приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на дохід ОСОБА_4 . Згідно листа приватного виконавця в процесі примусового виконання ВП №67680159 з боржника стягнуто кошти в сумі 3596,87 грн. Дані кошти розподілені та перераховані у відповідності до вимог ст. ст. 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме 3060,79 грн на користь стягувача ТОВ «Фінпром Маркет», 306,08 грн. як основна винагорода приватного виконавця, 230,00 грн як витрати виконавчого провадження. 01.04.2024рішенням Деснянського районного суду м. Києва по справі, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7060, вчинений 18.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко О.М. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 25050,00 грн. ТОВ «Фінпром Маркет» не повернуло позивачу кошти, набуті без достатньої правової підстави.
Зазначає про те, що оскільки підставою отримання відповідачем грошових коштів був виконавчий напис №7060 від 18.08.2020, який судом визнано таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, враховуючи, що правової підстави, на якій були набуті грошові кошти на теперішній час не існує.
Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, на користь ОСОБА_1 суму безпідставно набутих коштів в розмірі 3060,79 грн. Стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1211,20 грн та витрати на правову допомогу в розрімі 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи — також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 09.10.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами представником відповідача отримано 16.10.2024.
Відзиву до суду від відповідача не надійшло.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилалася як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.
Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками і витребуваних судом, позивачі розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Обраним позивачем предметом спору у даній справі і способом захисту права, передбаченим ст. 16 ЦК України, є повернення безпідставно стягнутих коштів на користь позивача.
Судом встановлено, що 18.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №7060 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 25050,00 грн відповідно до кредитного договору №00-W/008528 від 27.09.2006, укладеного між первісним кредитором між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, після розірвання шлюбу ОСОБА_2 присвоєно прізвище ОСОБА_3 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. на підставі виконавчого напису №7060, вчиненого 18.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко О.М.,винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67680159 від 26.11.2021.
12.12.2023 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. в межах виконавчого провадження №67680159 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
01.04.2024 рішенням Деснянського районного суду м. Києва по справі №754/1833/24 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7060, вчинений 18.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко О.М. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 25050,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. від 08.07.2024 виконавче провадження №67680159 закінчено.
Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В.М. від 02.09.2024 №31222, в процесі примусового виконання ВП №67680159 з боржника 08.01.2024 стягнуто кошти в розмірі 3596,87 грн. Дані кошти розподілені та перераховані у відповідності до вимог ст. ст. 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме3060,79 грн на користь стягувача ТОВ «Фінпром Маркет», 306,08 грн. як основна винагорода приватного виконавця, 230,00 грн як витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ст.1212 ЦК України (глава 83 ЦК України), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Норми глави безпосередньо пов`язані з відновленням майнового стану, оскільки, зобов`язання з безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.
Зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності, зокрема такої умови:обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК).
Відсутність правової підстави — це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.
У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 542, 550, 551, 611, 625 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.542 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Ч.2 ст.542 ЦК України надає визначення поняттю штраф, відтак штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Отже, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються інфляційні нарахування від простроченої суми.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), якою Велика Палата Верховного Суду підтвердила аналогічний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.04.2015 у справі № 910/2899/14 та у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, а також у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 у справі № 910/6053/19.
У справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною другою статті 625 ЦК України.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Враховуючи викладене, оцінюючи матеріали справи, а саме подані позивачем докази, що підтверджують стягнення з позивача грошових коштів в розмірі 3060,79 грн при виконанні виконавчого напису № 7060, вчиненого 18.08.2020 року, який судом визнанно таким, що не підлягає виконанню, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
26.08.2024 між адвокатом по кредитам та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги. 26.08.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду, в якій визначено вартість наданих адвокатом послуг в розмірі 5000,00 грн.
Факт оплати наданих послуг стверджується квитанцією про оплату від 20.08.2024 на суму 5000,00 грн.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість вимог позивача, суд дійшов висновку, що обсяг наданих послуг адвокатом в суді відповідає критерію реальності таких витрат, а тому суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже судовий збір в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 ЦК України, ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.13, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, —
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9-А, офіс 204, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 3060,79 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса: Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. М.Стельмаха, 9-А, офіс 204, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1211,20 грн та судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Л.В. Мерзлий
Судді
Долучайтеся до нас у телеграм та отримуйте безкоштовну юридичну консультацію!
Присоединяйтесь к нам в телеграм и получите бесплатную юридическую консультацию!
Перейти в Telegram