
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“21” жовтня 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кириленко М.О.
за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат по кредитам до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «К9»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Адвокат по кредитам, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 19.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис №18790 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія К9» про стягнення заборгованості в розмірі 34490, 00 грн. Згідно свідоцтва про шлюб прізвище позивача змінено на « ОСОБА_3 ». На підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження №68448704. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не перевірив безспірність вимог стягувача. Враховуючи викладене, просить з урахуванням уточненої позовної заяви визнати виконавчий напис №18790 від 19.12.2021, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати з відповідача.
Ухвалою суду від 06.06.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.
Ухвалою суду від 06.06.2025 заяву про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення по виконавчому провадженню №68448704 від 02.02.2022 відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича №18790 від 19.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «К9» заборгованості в розмірі 34490, 00 грн.
17.06.2025 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява (а.с. 35-38).
Позивач ОСОБА_4 та її представник адвокат по кредитам в судове засідання не з`явилися, заявою від 11.06.2025 просили розгляд справи проводити без їх участі. На задоволенні позовних вимог наполягають у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в його електронний кабінет. Причина неявки суду ненадана, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 15.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір №3824505 про надання споживчого кредиту (а.с. 11-13).
19.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис №18790, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за договором №3824505 від 15.03.2021, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором факторингу №03/11/2021 від 03.11.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» заборгованості за договором №3824505 від 15.03.2021. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03.11.2021 по 06.12.2021. Сума заборгованості становить 34440, 00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 10 500, 00 грн, простроченої заборгованістю по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 23940, 00 грн, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача у розмірі 50, 00 грн.
Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 34490, 00 грн (а.с. 10).
Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем 02.02.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису №18790, виданого 19.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем та постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 15).
03.02.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 16).
30.05.2024 ОСОБА_2 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу, дружини змінено на ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 9зв.).
Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Жарчинським Олексієм Анатолійовичем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних (а.с. 17).
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Згідно пункту 1 цього Переліку, виконавчі написи на договорах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, вчиняються лише тоді, коли такі договори посвідчені нотаріально.
Пункт 2 Переліку, на підставі якого вчинено спірний виконавчий напис на договорі кредиту, що не є нотаріально посвідченим, втратив свою силу згідно Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20.05.2015.
Разом з тим, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» містить імперативну норму про те, що виконавчий напис нотаріуса видається лише якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, у відносинах під юридичними особами – не більше року, або ж законом встановлений більший строк давності для певної конкретної вимоги.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частина 6 цієї статті передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що заперечень чи доказів на спростування викладених позивачем обставин, відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. не надав докази, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином переконався у безспірності розміру сум, встановив у якому розмірі виникла заборгованість, як по тілу кредиту так і по відсоткам, тому за встановлених обставин, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат по кредитам до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «К9»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який вчинений 19.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. та зареєстрований в реєстрі за №18790.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено 1211, 20 гривень судового збору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211, 20 гривень на відповідача.
Керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, –
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат по кредитам до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «К9»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №18790 від 19.12.2021 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «К9» (код ЄДРПОУ: 44024387, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, будинок 19-21) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1211, 20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Кириленко
Долучайтеся до нас у телеграм та отримуйте безкоштовну юридичну консультацію!
Присоединяйтесь к нам в телеграм и получите бесплатную юридическую консультацию!
Перейти в Telegram