Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Журавльова Лариса Михайлівна на суму 48 422,90 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Таліон Плюс” таким що не підлягає виконанню

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту

Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря ЛиженкоЄ.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої в його інтересах та від його імені представником, адвокатом по кредитам, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, —

встановив:

Адвокат по кредитам в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним вище позовом та в обгрунтування позовних вимог зазначила, що 23.12.2021приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. вчинено виконавчий напис №5232 про стягнення з нього за невиконання умов кредитного договору від 06.11.2020 № 913923952 на підставі Договору відступлення прав вимоги на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованості в розмірі 48422,90грн. Приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. 12.07.2022 відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим написом.

Вважає,що вказаний вище виконавчий напис є таким, що непідлягає виконанню. Так, нотаріус ОСОБА_2 при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, а також вчинила його на підставі договору, який нотаріально не посвідчено, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

За вказаних вищеобставин позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5232 від 23.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором в сумі 48422,90 грн. та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. В матеріалах справи наявна заява представника позивача, в якій вона просить розглянути дану справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Таліон Плюс», в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату,час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Л.М. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Третя особа — приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ст. 211, ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено,що23.12.2021приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5232,про стягнення з ОСОБА_3 підставі Договору відступлення прав вимоги укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості в загальному розмірі 48422,90 грн., що включає в себе заборгованість за Кредитним договором від 06.11.2020 № 913923952, укладеним між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а саме: 14999,50 грн. — простроченої заборгованості за сумою кредиту; 26470,40 грн. — заборгованість за несплаченими відсотками; 6903 грн. — строкова заборгованість за штрафами і пенями; а також плату за вчинення виконавчого напису 50 грн. Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проведено за період з 09.04.2021 по 07.05.2021 (а.с. 7).

Як вбачається із вказаного виконавчого напису, він вчинений відповідно до ст.ст. 87 -91 Закону України «Про нотаріат», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

З копії Кредитного договору № 913923952 від 06.11.2020 судом встановлено, що він укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та позивачем ОСОБА_4 відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає позивачу кредит у розмірі 15000 грн., кредит надається строком на 28 днів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0.41 % відсотків від суми за кожен день користування кредитом, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2. договору, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 %, та копія графіку розрахунків до кредитного договору, які підписані електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором (а.с. 8, 9). Як вбачається з копії вказаного договору, він нотаріально не посвідчений.

Згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 12.07.2022 на підставі виконавчого напису № 5232, вчиненого 23.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., відкрито виконавче провадження № 69397085 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Таліон Плюс», заборгованості в сумі 48422,90 грн. та основної винагороди приватного виконавця в сумі 4842,29 грн. (а.с. 10).

Також судом встановлено, що згідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 19.07.2023 (ВП № 69397085 ) на підставі виконавчого напису № 5232, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., звернуто стягнення на доходи боржника
ОСОБА_1 , що отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_1 , в рахунок погашення заборгованості в сумі 4842,29 грн. перед ТОВ «Таліон Плюс», з урахуванням основної винагороди та витрат на організацію та проведення виконавчих дій — в загальній сумі 54101,19 грн. (а.с. 19).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, цивільним законодавством.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правове регулювання вчинення нотаріусами виконавчих написів визначає Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса».

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», до вищевказаного Переліку документів внесені зміни, якими, зокрема, доповнено Перелік новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, пункту 2. «Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Отже, Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчено.

Оспорюваний виконавчий напис від 23.12.2021 вчинено після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, тобто в той час, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі.

При цьому,як установлено судом, кредитний договір № 913923952 від 06.11.2020, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позивачем ОСОБА_1 який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально (а.с. 8, 9).

Крім того, за змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника.

Характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, документів, які б свідчили про безспірність заборгованості на час вчинення виконавчого напису відповідачем не представлено, зокрема, документів, які б підтверджували надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання. При цьому заборгованість по Кредитному договорі № 913923952 від 06.11.2020 позивачем заперечується. Вказане не свідчить про безспірність заборгованості, яка стягнута на підставі оспорюваного виконачого напису.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржником допущено прострочення платежів, вже не чинні, не перевірено безспірності заборгованості, а отже у нього були відсутні правові підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позов, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає, щоз відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. та 536, 80 грн., які документально підтверджені (а.с. 25, 30) .

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 ЦК України, ст. 1, 34, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, —

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 23грудня 2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за № 5232, про стягнення з ОСОБА_6 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованості в розмірі 48 422,90грн.таким,що непідлягає виконанню.
Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження якого: вул. Жабинського, 13, м.Чернігів, 14017, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень сорок копійок), з них: 1073,60 грн. за подання позову до суду та 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.А. Штифурко