Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Сазонова Олена Миколаївна на суму 11 230,00 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Споживчий Центр” таким що не підлягає виконанню

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року

м. Кілія

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту

Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул. Г.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна,
про
визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою, яка від його імені підписана його представником ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви, позивач вказує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис № 28797 від 20.12.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості в розмірі 11 230,00 гривень. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 10.07.2019-100000134 від 10.07.2019 року. Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 24.07.2019 року по 01.12.2021 року сума заборгованості кредитним договором складає 11 230,00 гривень. За вчинення виконавчого напису 550,00 гривень.

На підставі спірного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Серебрійською Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68007792 від 28.12.2021 року.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 28797 від 20.12.2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни про стягнення заборгованості є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

На сьогоднішній день вчинення виконавчого напису можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Отже, починаючи з 22.02.2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин. Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 20.12.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

На підставі викладеного позивач просить суд:

— визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни № 28797 від 20.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості у розмірі 11 230,00 гривень.

— судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 20.07.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження, про що повідомлені сторони.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 02.08.2023 року задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, а також строк подання відзиву, отримавши копію позову з додатками, відзиву на позовну заяву так і не надав, з будь-якими заявами на адресу суду не звертався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, заперечень на позовну заяву не надала, заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.12.2021 року на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, вчинено виконавчий напис за реєстровим № 28797 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», невипачені в строк грошові кошти на підставі Кредитного договору № 10.07.2019-100000134 від 10.07.2019 року, укладеного між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 24.07.2019 року. Сума заборгованості за період з 24.07.2019 року по 01.12.2021 року складає: 6 000 гривень — прострочений основний борг; — 1680,00 гривень — прострочені проценти; — 3 000,00 гривень — пеня та 550,00 гривень плата за вчинення виконавчого напису, загальна сума, що підлягає стягненню — 11 230,00 гривень, /а.с.7/.

Відповідно до Заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився 10.07.2019 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (надалі Кредитор) та позичальник: ОСОБА_1 , відповідно до умов кредитного договору № 10.07.2019-100000134 від 10.07.2019 року (надалі Договір), Позичальнику надається кредит на таких умовах: сума кредиту 6000 гривень 00 копійок, строк кредитування 14 календарних днів з дати отримання, 1 680,00 гривень фіксована незмінювана процентна ставка, що становить 28% в процентному значенні. Сума кредиту 6 000,00 гривень та проценти 1 680,00 гривень сплачуються до 23.07.2019 року включно. Заявка підписана одноразовим ідентифікатором 127N3, /а.с.8-11/.

28.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Серебрійською Юлією Олександрівною, відкрито виконавче провадження № 68007792 з виконання виконавчого напису № 28797 від 20.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» коштів у розмірі 11 230,00 гривень, /а.с.12/.

21.05.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Серебрійською Юлією Олександрівною, в рамках виконавчого провадження № 68007792, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме звернено стягнення на доходи, що отримує від Військової частини НОМЕР_2 , /а.с.22/.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила і умови вчинення виконавчого напису містяться у пунктах 1,3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5(далі Порядок).

Тобто, вчинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 569/8884/17 від 14 серпня 2019 року, № 137/1666/16-ц від 29 березня 2019 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року, а також Верховний Суд України у постанові № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

До того ж, згідно розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172) «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, об`єктом дослідження нотаріусом при вчиненні виконавчого напису є оригінал кредитного договору та виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Тобто, дана виписка щодо боргу та строку його погашення, надається саме стягувачем — стороною кредитного договору.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.

Разом з тим, пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентував, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнанні їх.

Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Натомість відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності зобов`язання позивача за яким вчинено спірний виконавчий напис, а саме: отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. За таких обставин позивач був позбавлений можливості подати до нотаріуса свої заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем, щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Зазначені правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 759/6167/18, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17.

Зазначене вище дає суду підстави для визнання спірного виконавчого напису № 28797 від 20.12.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, оскільки порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та вимог закону є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню — задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною№ 28797 від 20 грудня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованості у розмірі 11 230,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, Київська область, м. Київ, вул. Саксаганська, буд. № 133-А,) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 — 1073,60 гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан