Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Остапенко Євген Михайлович на суму 20 477,23 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінпром Маркет” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Остапенко Євген Михайлович на суму 20 477,23 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінпром Маркет” таким що не підлягає виконанню

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту

м. Кремінна

03 листопада 2021 року

Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Акулова Є.М.,
за участю секретаря с/з Дегтяренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат по кредитам, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ,в інтересахякої діє адвокат, звернулася доКремінського районногосуду Луганськоїобласті звказаним позовом вякому зазначила,що 14.05.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 39281 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 2286,21 грн, який мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 703/7121CLAPS від 26.07.2013, укладений останньою із ПАТ «ПЛАТИНУМБАНК», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНАС», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».
З огляду на невідповідність законодавству України позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 39281, вчинений 14.05.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 20477,23 грн.
У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, останній надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Директор ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надав суду заяву про визнання позовних вимог. Також ним було надано клопотання про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, оскільки, на думку представника відповідача, позивачем не надано суду розрахунку суми судових витрат.
Третя особа, – приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу Остапенко Є.М. у судове засідання також не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Будь-яких заяв або клопотань від нього не находило.
03.11.2021 року судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про врегулювання спору за участі судді.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2021 року року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном миколайовичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 39281 про стягнення з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 703/7121CLAPS від 26.07.2013, укладений між позивачем та ПАТ «ПЛАТИНУМБАНК», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНАС», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», а саме грошової суми у розмірі 2236,21 грн та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 50 грн, що в загальній сумі складає 2286,21 грн (а.с. 10).
15липня 2021року приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем було відкрите виконавче провадження ВП №66112922 щодо виконання виконавчого напису № 39281, вчинений 14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 703/7121CLAPS від 26.07.2013 у розмірі 2286,21 грн (а.с. 11).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свогоінтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно дост. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.
Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пп. 1.1, 1.2 п. 1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року(далі – Порядок вчинення нотаріальних дій) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Підпунктом 3.5 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів Українивід 29.06.99№ 1172 (далі Перелік документів).
Пункт 2 Переліку документів «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями» визначає, що для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і, на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість не є безспірною, оскільки її безспірність не підтверджена необхідними доказами (документами) та оспорюється позивачем.
Окрему увагу суд звертає на наступні обставини.
Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис вчинявся на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Вказаний Перелік документів було доповнено новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662.
При цьому суд звертає увагу, що в ухвалі від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичних осіб до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 2постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року(справа № 826/20084/14) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що Перелік, через призму пункту 19 частини 1 статті34, статей87,88 Закону України «Про нотаріат» врегульовує порядок захисту права, тобто за своєю правовою природою є підзаконним актом процесуального права.
Отже, оскільки законом України не встановлено випадку вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, а визначення такого випадку постановою Кабінету Міністрів України суперечить приписам основного акту цивільного законодавства -Цивільного кодексу України, то у випадку звернення до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису на кредитному договору останній, на підставі пункту 1 частини 1статті 49 Закону України «Про нотаріат», повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії, а суд, в свою чергу, який розглядає позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повинен цей позов задовольнити.
Слід зазначити, що під час нового розгляду справи № 826/20084/14 Київський апеляційний адміністративний суд 22 лютого 2017 року прийняв постанову, якою визнав, зокрема, незаконними пункти 1 та 2постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року.
Більше того, з висновками суду апеляційної інстанції, які були викладені у вказаній постанові, також погодився Вищий адміністративний суд України, який своєю ухвалою від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ КБ «ПриватБанк» залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у даній справі без змін.
Отже, враховуючи факт того, що пункти 1 та 2постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, на підставі яких було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, судом визнано недійсними, вказане є достатньою підставою для висновку про протиправність вчинення виконавчого напису нотаріусом. Тому слід позов задовольнити.
Відповідно ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що представник відповідача надав суду заяву, в якій безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Під час звернення до суду із зазначеним позовом ОСОБА_1 були понесені судові витрати, які складаються зі сплати судового збору на загальну суму 908 грн, що підтверджується квитанцією від 25.08.2021р., а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1, 2).
Відповідно до ч. 1 ст.141, ч. 1 ст.142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Щодо заперечень представника відповідача стосовно безпідставності вимоги про стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Суд зазначає, що сплачена позивачем сума судового збору підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією. Позивачем вимога про стягнення судових витрат на правничу допомогу не заявлялася, а отже і відповідний розрахунок нею не надавався. Посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду № 509/5043/17 від 09.10.2020 є помилковим, оскільки у зазначеній постанові мова йдеться саме про судові витрати, пов`язані із витратами на правничу допомогу і жодним чином не стосується судових витрат у вигляді судового збору.
Відтак, з огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та задоволення позовних вимог у повному обсязі, наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору та стягнення з відповідача на користь позивача іншої частини сплаченого судового збору.
Керуючисьст. 15 ЦК України, ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ст. 5, 10, 133, 134, 141, 142, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат по кредитам, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 39281 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 2286,21 грн.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень, сплачений згідно квитанції № 0.0.2243991431.1 від 25.08.2021р. у Кремінському відділенні Луганської філії АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок: отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м. КРЕМІН./22030101, код отримувача: 37991110, рахунок отримувача: UA768999980313161206000012455.
Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (іден. код 43311346, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень.
Судове рішення, в частині повернення судового збору, є виконавчим документом та може бути звернуто до виконання протягом трьох років з моменту його прийняття.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є. М. Акулов