Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Остапенко Євген Михайлович на суму 17 812,45 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінпром Маркет” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Остапенко Євген Михайлович на суму 17 812,45 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінпром Маркет” таким що не підлягає виконанню

Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту

08 вересня 2021 року

м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Борцової А.А.,
з участю: секретаря Килинчук Л.Л.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача, який дієв інтересах позивача ОСОБА_1 ,звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №3662 від 22.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором в розмірі 17812,45грн. Вважає,що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін. Отже, починаючи з 22.02.2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин, і на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.07.2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника.
Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 3662 від 22.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в розмірі 17812,45 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.
Представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача та зазначив, що наполягають на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій зазначив про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрованого за № 3662 від 22.07.2020 року таким, що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінпром Маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 454,00 грн. (інші 50 % судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України). (а.с.25)
Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до п.19ст.34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України “Про нотаріат” та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України “Про нотаріат”), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.
Відповідно дост.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбаченіПереліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від29.06.99№1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис,законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені уПереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від29.06.1999 року № 1172, із змінами, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Разом з тим, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано нечинною та незаконною Постанову КМ України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема п.2 вказаних Змін, яким було передбачено стягнення заборгованості з підстав, що стосуються кредитних відносин, зокрема кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Відповідно достатті 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років,а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Стаття 50 Закону України “Про нотаріат”передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, -шляхом надіслання стягувачем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику.Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.Однак сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такої.
З урахування приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України “Про нотаріат”захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки судне встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право назахист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий написяк зпідстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості по спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05.07.2017 року).
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що 22.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 3662 про стягнення з ОСОБА_1 17812,45 грн. заборгованості за кредитним договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», якому ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги на підставі договору факторингу № 20/ФК від 09.07.2020 року, якому, в свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відступило право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року, якому, в свою чергу, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року, відступило право вимоги за Кредитним договором № 221587751 від 30.07.2014 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 (а.с.7)
Факт укладення кредитного договору підтверджується копією кредитного договору№ 221587751від 30.07.2014року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія» «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 ,відповідно до умов якого останньому надавався кредит в розмірі 6307,40 грн., строком на 36 місяців з річною відсотковою ставкою 14,99 % річних (а.с.8) та сторонами було підписано додаток до кредитного договору від 30.07.2014 року № 221587751, яким також обумовлені умови договору та визначено графік платежів (а.с. 9-10). В нотаріальному порядку даний договір не посвідчувався.
Виконавчий напис № 3662 від 22.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., перебуває на виконанні у головного державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Сідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Ткачова В.В., що підтверджено копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 65616954 від 31.05.2021 року. (а.с.11)
Разом з тим, вказаний виконавчий напис нотаріусом вчинено без врахування того, що на час його вчинення, Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 щодо кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, було визнано незаконною та нечинною у вказаній частині, з моменту її прийняття, тобто оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено без достатніх на те правових підстав.
До того ж, відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього як права заперечити проти вчинення виконавчого напису так і подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
Вказані обставини свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, які виникли між сторонами в результаті укладення вищевказаного кредитного договору, який і став підставою для вчинення виконавчого напису нотаріусом та свідчать про наявність між сторонами спору, тому оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом в порушення вимогст.88 Закону України «Про нотаріат».
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц.
Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що виконавчий напис про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, нотаріусом вчинено на підставі норми закону, яка визнана нечинною у судовому порядку, без належного підтвердження безспірності вимог кредитора, відповідач позов визнав, що не суперечить обставинам справи та закону, що дає суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог та визнання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд керується ч.1ст.142 ЦПК України,якою передбачено,що,зокрема,у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тому 50 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 454,00 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, а решту судового збору у розмірі 50 % від сплаченої суми, що також становить 454,00 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст.18, 50, 87, 88 «Про нотаріат», ст.ст.12,81,133,141,206, 247,263- 265,268,273, 274-279, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3662, вчинений 22.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346) заборгованості по кредитному договору у розмірі 17812,45 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 – 454 грн. 00 коп. судових витрату виді 50 % сплаченого судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454,00 грн. сплаченого судового збору, що становить 50 % суми сплаченого останнім судового збору при поданні позовної заяви згідно квитанції № 0.0.2197769841.1 від 16.07.2021 року.
Апеляційна скаргана рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий – суддя: підпис А.А. Борцова