Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 33 481,02 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 33 481,02 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту

10 травня 2022 року

Миколаївський районний суд
Одеської області
В складі головуючого судді Горобця В.Л.
Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу в спрощеному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 , представника позивача, адвоката по кредитам до Акціонерного Товариства «Банк Форвард», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та його представник, кредитний адвокат звернулися до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Банк Форвард», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову представник позивача, ОСОБА_1 , адвокат зазначила, що 26.09.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем було вчинено виконавчий напис № 6275 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 33481,02 гривні.
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № 109281367 від 24.09.2013 року укладеним із ПАТ «БАНК РУССКИЙ СТАНДАРТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є AT «БАНК ФОРВАРД».
Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.12.2017 року по 24.01.2018 року.
Сума заборгованості за кредитним договором складає 32631,02 гривню. За вчинення виконавчого напису 850,00 гривень.
Представник позивача, ОСОБА_1 , адвокат по кредитам, вважаю, що виконавчий напис № 6275 від 26.09.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.
Також позивачу стало відомо про те, що 04.11.2019 року приватним виконавцем було прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження № 60480595 та 24.12.2020 року було винесено Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач посилається на те, що зазначений виконавчий напис було вчинено з порушенням законодавства, а саме: втрату чинності ще у 2017 році п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Крім того вказує, що заборгованість позивача перед відповідачем не є безспірною. Позивач зазначає, що в нього відсутні будь-які кредитні правовідносини з відповідачем, у зв`язку з чим йому абсолютно незрозуміло на підставі чого у нього стягуються кошти, що змусило його звернутись до суду з позовом.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2021 року провадження по справі було відкрито в спрощеному позовному провадженні.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, кредитний адвокат, в судове засідання не з`явились, представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача Акціонерного Товариства «Банк Форвард» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.09.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем було вчинено виконавчий напис № 6275 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 33481,02 гривні.
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № 109281367 від 24.09.2013 року укладеним із ПАТ «БАНК РУССКИЙ СТАНДАРТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є AT «БАНК ФОРВАРД».
Як вбачається із тексту самого виконавчого напису № 6275 від 26.09.2019 року він був вчинений на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Також із тексту виконавчого напису випливає, що стягнення заборгованості відбувається за кредитним договором 109281367 від 24.09.2013 року укладений з ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард».
Стягнення проводиться за період з 25 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року.
Відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 рок, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4ст. 254 КАС України(в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 12.03.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 26.09.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановленихст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст.12та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
Керуючись ст. ст.12,13,141,263-265 ЦПК України, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача, адвоката по кредитам до Акціонерного Товариства «Банк Форвард», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгена Вікторовича № 6275 від 26.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Банк Форвард» заборгованості в загальному розмірі 33481,02 гривень.
Стягнути з Акціонерного Товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908, 00 гривень.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною,що небула присутньою в судовому засіданні, з дня отримання копії рішення до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області, відповідно до п. п. 15.5) п. п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, який передбачає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: Горобець В.Л.