Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Хари Наталії Станіславівни на суму 43 439,33 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінансова компанія “Паріс” таким що не підлягає виконанню

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту

22 грудня 2022 року

м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді Позарецької С.М.
при секретарі Щокань В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, –

в с т а н о в и в:

Позивачка, ОСОБА_1 , через свою представницю – адвоката по кредитам, звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис № 31808 від 15.09.2020, про стягнення з неї на користь ТОВ «ПАРІС» заборгованості у розмірі 43439 грн. 33 коп.

Як зазначено, приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що вона, ОСОБА_1 , є боржником за Кредитним договором №009-23000-121113 від 12.11.2013, укладеним із ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», правонаступником усіх прав і обов`язків якого, на підставі договору № 2230/К про відступлення прав вимоги від 28.04.2020, є ТОВ «ПАРІС». Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.10.2019 по 03.09.2020. Сума заборгованості за кредитним договором складає 42889 грн. 33 коп. За вчинення виконавчого напису 550 грн. 00 коп.

Вважає, що виконавчий напис № 31808 від 15.09.2020 про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною № 31808 від 15.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІС» заборгованості у розмірі 43439 грн. 33 коп. Крім того, просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

До того ж, позивачкою заявлене клопотання про витребування доказів, а саме, просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІС» кредитний договір № 009-23000-121113 від 12.11.2013, оскільки, він не наданий Товариством на адвокатський запит від 22.10.2022.

Ухвалою суду від 04.11.2022 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надходило. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи. Крім того, задоволено клопотання позивачки про витребування доказів та зобов`язано ТОВ «ПАРІС» надати суду, у строк для подання відзиву на позов, копію кредитного договору № 009-23000-121113 від 12.11.2013.

22.11.2022, на виконання ухвали суду від 04.11.2022, директором ТОВ « ФК «ПАРІС» Слюзенко В.О. повідомлено суд про те, що оригінал кредитного договору № 009-23000-121113 від 12.11.2013, разом з виконавчим написом № 31808 від 15.09.2020, переданий на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., копія його не виготовлялася та відсутня у ТОВ « ФК «ПАРІС», а тому надати його суду немає можливості.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця не з`явилися, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку. Представниця позивачки – адвокат по кредитам. подала письмову заяву від 26.10.2022 про розгляд справи без участі сторони позивача. Заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Крім того, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

У судове засідання представник відповідача ТОВ « ФК «ПАРІС» не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено. Відзив на позов не подано.

Таким чином, справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача ТОВ « ФК «ПАРІС», який повідомлявся у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечувала позивачка.

Враховуючи думку позивачки та її представниці, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 15.09.2020 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 31808 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за кредитним договором № 009-23000-121113 від 12.11.2013, укладеним нею із ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» (ідентифікаційний код юридичної особи – 38962392), на підставі договору № 2230/К про відступлення прав вимоги від 28.04.2020. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.10.2019 по 03.09.2020. Сума заборгованості складає 42889 грн. 33 коп., яка складається з: 41778 грн. 11 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 1111 грн. 22 коп. – штраф. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом, на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат», отримано плати зі стягувача, ТОВ «ФК «ПАРІС», у розмірі 550 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, якою є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ПАРІС», складає 43439 грн. 33 коп.

Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. 16.10.2020 відкрито виконавче провадження № 63316385 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису.

Варто зауважити, що ТОВ «ФК «ПАРІС» не надано суду матеріалів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис за № 31808 від 15.09.2020, зокрема кредитного договору № 009-23000-121113 від 12.11.2013.

Відповідно, суд розглядає справу з врахуванням вимог ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Слід зазначити, що сам по собі факт подання стягувачем документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Відсутні докази, що нотаріус перевірив факт отримання вимоги боржником.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, кредитний договір за своїм змістом є консенсуальним, двостороннім, відплатним договором та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (п.п.3.5 п.3 гл. 16 розд ІІ Порядку).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції ЗУ №775-ІХ від 14.07.2020, що чинна з 08.08.2020, зокрема і на час виниклих правовідносин – вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (ст. 50 Закону «Про нотаріат», у редакції ЗУ №775-ІХ від 14.07.2020, що чинна з 08.08.2020, зокрема чинній на час виниклих правовідносин).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Із огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем або іншу відповідальність перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 29.03.2019 за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 та постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №369/6415/17 з подібних правовідносин.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено об`єктивних даних вважати, що нотаріусу були надані для вчинення виконавчого напису оригінал кредитного договору, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, які передбачено надавати для одержання виконавчого напису, відповідно до п.п. «а», «б» п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Відсутні відомості про те, що боржниці надсилалася і отримана нею претензія кредитора щодо розміру заборгованості на час вчинення виконавчого напису.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 (справа № 758/14854/20) зазначено, що учинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог, а тому, позов є обґрунтованим і доведеним. При цьому, суд звертає увагу, що суд вирішує справу за наявними доказами.

За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивачки та встановив, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не пересвідчилася у безспірності заборгованості боржниці і не врахувала, що нею вчинено виконавчий напис на суму, яка не відповідає безспірній сумі заборгованості, про існування якої позивачці відомо не було. Так, суду не надано відомостей про те, що нотаріусу були надані підтвердження того, що боржник отримав від стягувача вимогу щодо розміру заборгованості, що б дало останньому можливість спростувати доводи стягувача і нотаріусу пересвідчитися у безспірності чи спірності заявлених вимог.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася сторона позивача, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом встановлено порушення прав та інтересів позивачки, а також той факт, що нотаріусом під час вчинення оспорюваного виконавчого напису про стягнення коштів на користь ТОВ «ФК «ПАРІС», не було дотримано всіх вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України, згідно із якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., а тому такі судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України суд, –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №31808 від 15.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392, м. Київ, вул.Велика Васильківська, 77 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати: судовий збір в розмірі 992грн. 40коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 27.12.2022.

Головуючий: С. М. Позарецька