Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Горай Олег Станіславович на суму 39 362,40 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “ВЕЛЛФІН” таким що не підлягає виконанню

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого — судді Баннікової Н.В.
секретар судового засідання — Аубекерова Г.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, —

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (далі- ТОВ «ВЕЛЛФІН») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горайем О.С. було вчинено виконавчий напис за № 113928, яким стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 39 362,40 грн. Вважає, що виконавчий напис, зроблений нотаріусом, має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки станом та дату вчинення виконавчого напису правова норма, яка передбачала можливість вчинення виконавчого напису по кредитному договору, укладеному у простій письмовій формі, була визнана незаконною та нечинною в судовому порядку.

Представником позивача надано заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ «ВЕЛЛФІН» у судове засідання не з`явився, про слухання справи сповіщався належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.12.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горайем О.С. було вчинено виконавчий напис за № 113928, яким стягнено з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 313060 від 30.11.2017 року у загальному розмірі 39 362,40 грн., який було укладено між позивачем та ТОВ «ВЕЛЛФІН» (а.с.9).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі — Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі — Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі Виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Даних, що укладений кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 260, 263-268 ЦПК України, —

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню — задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 15.12.2020 року та зареєстрований у реєстрі за № 113928, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» грошових коштів в розмірі 39 362,40 грн. за договором позики № 313060 від 30.11.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕЛЛФІН», таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (ЄДРПОУ 39952398, місце реєстрації юридичної особи: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Суддя Н.В.Баннікова