Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Головкіної Яни Вікторівни на суму 46 171,07 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” таким що не підлягає виконанню

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту

21 листопада 2022 року

смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді – Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання – Довгаленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт. Брусилів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката по кредитам звернувся до суду з цивільним позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Ю.А.

Позов мотивує тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. перебуває на виконанні ВП № 64988902 від 30.03.2021 за яким здійснюється стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 46171,07 грн. Стягнення здійснюється на підставі виконавчого напису № 4711 виданого 09.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. Позивач зазначає, що напис вчинено з порушенням відповідного порядку, адже такий передбачав можливість видачі виконавчого напису виключно лише на підставі нотаріально посвідченого договору та його оригіналу, чого також не дотримано, тобто було грубо порушено порядок видачі виконавчого напису. Враховуючи вказане ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4711, від 09.03.2021 вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 46171,70 гривень та вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.10.2022 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси представляє адвокат по кредитам від якої до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, просила позов задовольнити в повному обсязі, при цьому не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» повторно не з`явився в судове засідання, належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи через офіційну адресу електронної пошти в порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України , причини неявки суду не відомі. При цьому правом подати відзив не скористався, з іншими заявами щодо розгляду справи чи про відкладення розгляду справи не звертався.

Заінтересована особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В в судове засідання повторно не з`явилася, повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою здійснення нотаріальної діяльності та шляхом розміщення оголошення на сайті суду, причини неявки суду не відомі, пояснень щодо позову не надав.

Заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Ю. А. про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином на офіційну адресу електронної пошти, причини неявки суду не відомі, пояснень щодо позову не надав.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідача та третіх осіб та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 211, ч.4 ст.223, ст.ст.280-281 ЦПК України.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, в межах що мають значення для правильного вирішення справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.03.2012 між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № R53100219501В про надання кредиту, при цьому договір не посвідчений нотаріально (а.с.8-11).

26.03.2013 між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до Кредитного договору № R53100219501В (а.с. 12).

09.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис № 4711 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № R53100219501В від 22.03.2012 укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у розмірі 46171, 70 грн. (а.с. 12).

Згідно виконавчого напису від 09.03.2021, виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., на підставі, зокрема, статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (а.с.12).

30.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Ю.А. відкрито виконавче провадження № 64988902 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В № 4711 від 09.03.2021 року (а.с. 13).

Частиною 1 ст.4 ЦПК України та ч. 1, п.п. 1, 3, 4, 7, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України “Про нотаріат”). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України “Про нотаріат” та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018 року справа N 61-10285св18.

Щодо безспірності заборгованості, суд зазначає, що умови укладеного між сторонами кредитного договору і зміст оспорюваного виконавчого напису вказують, що виконавчий напис вчинено нотаріусом без дослідження та аналізу умов укладеного між сторонами кредитного договору на предмет безспірності розміру заборгованості та її складові, яка включає нараховані заявником штрафні санкції, не встановлено безспірно факт прострочення платежів боржником саме в зазначеному заявником розмірі.
Зазначені обставини свідчать, що заборгованість позивача за кредитним договором на час вчинення виконавчого напису від 12.06.2021 не була безспірною.

Крім того, підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі – Перелік), затвердженого постановою КМ України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно до підпункту 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Постановою КМ України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29 червня 1999 року № 1172, на момент вчинення виконавчого напису діяла редакція Переліку у вказаній вище редакції. Зокрема, Перелік було доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

На зазначений пункт Переліку посилався нотаріус у виконавчому написі від 09.03.2021 (а.с. 12).

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, був визнаний судом незаконним та не чинним постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та АТ “ВТБ Банк” у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 09.03.2021 – в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не посвідчено нотаріально, отже, він не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року, у справі № 757/24703/18-ц, та ухвалі ВПВС від 15.04.2020 у справі № 554/6777/17 які відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази на предмет їх належності, достовірності і достатності у взаємозв`язку та в сукупності, суд вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. № 4711 від 09.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № R53100219501В від 22.03.2012 у розмірі 46171, 70 грн., вчинений на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору та вчинений без перевірки нотаріусом безспірності заявленої суми боргу, тому виконавчий напис суд визнає таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В зв`язку задоволенням позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача у виді судового збору, понесені ним при звернені до суду з позовом (992,40 грн) та з заявою про його забезпечення (496,20 грн) підлягають стягненню з відповідача. Заяв про розподіл інших видів судових витрат не надійшло.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 4, 12, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 4711 від 09.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», заборгованості у розмірі 46171, 70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 1488 (одна тисяча чотириста сорок вісім) гривень 60 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 07.10.2022 по справі № 275/649/22 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Брусилівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не будуть подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», юридична адреса: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 14,офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578, alandfc@ukr.net.

Третя особа: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, юридична адреса: 02094, м.Київ, вулиця Поправки Юрія, 6, офіс 16, ІНФОРМАЦІЯ_2
Суддя П.В. Миколайчук