Постанова щодо відмови в позовних вимогах кредитора ТОВ “Бізнес Позика” на суму 27 633,13 грн. про стягнення заборгованості в повному об’ємі

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» вересня 2024 р.

Категория: суд с финансовой компанией

 

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Козир Т.П.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача — не з`явились,
від відповідача — не з`явились,
розглянувши апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 (повний текст рішення складено 05.02.2024)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1
про стягнення 27 633,13 грн, —

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 про стягнення 27 633,13 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 355965-КС-001 про надання кредиту від 31.08.2021 року, укладеного в порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію», в частині порушення порядку повернення кредитних грошових коштів, на які нараховані проценти та комісія.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 27 633 грн. 13 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. — сума прострочених платежів по кредиту, 16 596 грн. 58 коп. — сума прострочених платежів по процентах та 1 036 грн. 55 коп. сума прострочених платежів за комісією, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147 грн. 20 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами мало місце укладення правочину щодо надання кредиту у спрощений спосіб, про що заперечень від відповідача надано не було. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 10 000, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, що підтверджується скріншотом з онлайн банку, доказів протилежного в матеріали справи надано не було. Однак, відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, здійснивши оплату лише у розмірі 2 080, 00 грн., у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 31.08.2021 року по 15.02.2022 року у розмірі 27 633,13 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом. При цьому, місцевим господарським судом встановлено, що позивач нарахував відповідачу проценти по 15.02.2022 року, що свідчить про те, що позивач не нараховує проценти за період, який перевищує строк кредитування.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА-1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також до апеляційної скарги додано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки суду першої інстанції є неправомірними, ґрунтуються на порушені норм процесуального права, незастосуванні норм матеріального права, неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема скаржник вважає, що наданий позивачем договір не може бути належним та достовірним доказом укладення кредитного договору, що вказує на те, що матеріалами справи не доведено факт прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) щодо укладення договору про надання кредиту №355965-КС-001 на умовах, визначених офертою. Крім того скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, зокрема копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо, на підтвердження перерахування на рахунок ФОП ОСОБА-1 грошових коштів за договором №355965-КС-001. Крім того скаржник вважає, що позивачем не надано розрахунку та не вказано за який період нараховано проценти по договору, відповідно відповідач позбавлений можливості перевірити правильність нарахування процентів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи.

13.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги залишено без задоволення, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням пропуску такого строку та подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 542 грн. 00 коп.

03.06.2024 року від Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі на час апеляційного провадження та призначено розгляд справи не 03.07.2024 року.

17.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитом у гривні, долучений до матеріалів справи позовної заяви, у читабельному вигляді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 року витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію по справі.

01.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла інформація по справі.

02.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла інформація по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року розгляд справи відкладено на 04.09.2024 року. Витребувано у Акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК», інформацію, що містить банківську таємницю, а саме чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА-1 (РНОКПП — НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 31.08.2021 року по 15.02.2023 року включно.

12.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» надійшла інформація на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року.

В судове засідання 04.09.2024 року представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є фінансовою установою відповідно до свідоцтва серії ФК № 880 від 06.04.2017 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. (а.с. 31).

Згідно даних візуальної форми послідовності дій Клієнта* ОСОБА-1 (РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 ) та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» щодо укладання електронного Договору про надання кредиту 355965-КС-001 від 31.08.2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com (а.с. 15):
— 31.07.2021 року клієнт, використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, надав всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту;
— на підставі вказаних дій клієнта, Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору, та відправило в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора НОМЕР_5;
— клієнт ознайомився з офертою Товариства та прийняв її умови, акцептував умови оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5;
— після укладення Договору, Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа. Договір та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з Позичальником. Розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного Договору, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі. (а.с. 14, 23-30).

З вищеназваного вбачається, що 31.08.2021 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА-1 пропозицію укласти Договір (оферту) № 355965-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма). (а.с. 12)

31.08.2021 року ФОП ОСОБА-1 прийняла (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 355965-КС-001 про надання кредиту (Електронна форма), на умовах визначених офертою. (а.с. 14).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ФОП ОСОБА-1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор НОМЕР_5 на номер телефону НОМЕР_4 (що зазначено у анкеті ФОП ОСОБА-1 в особистому кабінеті), котрий було введено/відправлено ОСОБА-1

Таким чином, як зазначає позивач, 31.08.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА (далі — Кредитодавець) та ОСОБА-1 (далі — Позичальник) було укладено Договір № 355965-КС-001 про надання кредиту (далі — Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». (а.с. 11).
Відповідно до п. 1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові копиті в розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі — Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом (процентну ставку, визначену цим Договором) у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам — підприємцям (надалі — Договір).

Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Процента ставка: в день 1,07766643, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі — Комісія): 1 500,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 10 000,00 грн. Термін дії Договору до 15.02.2022 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 24 960,00 грн.

Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької господарської діяльності незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої загоном діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.

Згідно з п. 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі — Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Договору встановлено Графік платежів.

Умовами п. 5 Договору передбачена, що Позичальник підтверджує, про ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, зміст, суть, об`єм зобов`язань та погодження неухильно дотримуватись, укладаючи Договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, частиною другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позичальник надав Кредитодавцю (його довіреним особам, та/або (колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв`язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, і т.п. (п. 7 Договору).
Відповідно до п. 8 Договору, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини Сторін регулюються законодавством України (п. 10 Договору).

Згідно з п. 11 Договору, претензії приймаються за адресою Кредитодавця.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору № 355965-КС-001 про надання кредиту від 31.08.2021 року він надав відповідачу кредитні кошти у сумі 10 000, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача, що підтверджується скріншотом з онлайн банку «ТАС PAY». (а.с. 35).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що оскільки відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, здійснивши оплату лише у розмірі 2 080,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з 31.08.2021 року по 15.02.2022 року у розмірі 27 633, 13 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України відносить до підстав виникнення цивільних прав і обов`язків завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Щодо доводів скаржника про відсутність у матеріалах справи доказів укладення кредитного договору, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 355965-КС-001 містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 від 31.08.2021 року об 18:09:57» (зворот а.с. 11). А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані та такі, що не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Щодо доводів апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів надання йому кредитних коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просив суд першої інстанції витребувати в АБ «Укргазбанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме чи випускалась банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА-1 , інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 31.08.2021 року по 15.02.2023 року включно.

Однак, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання оскільки позивачем не вказано обставин, які можуть підтвердити ці докази.

Проаналізувавши у сукупності матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що для належного встановлення та підтвердження всіх фактичних обставин справи, при умові заперечення відповідачем факту отримання кредитних коштів, існує необхідність в задоволенні клопотання позивача щодо витребування доказів, що містять банківську таємницю.

В матеріалах справи наявна довідка сформована в платіжній системі «ТАС Рау», з якої вбачається, що 31.08.2021 року позичальнику на його банківську картку було здійснено перерахування кредитних коштів одним платежем у сумі 10 000,00 з призначенням платежу: «перерах.коштів ОСОБА-1 ІПННОМЕР_1 зг. до кредитного дог.№355965-КС-001 від 31.08.2021 Без ПДВ». (а.с. 35).

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року було витребувано у Акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК», інформацію, що містить банківську таємницю, а саме чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА-1 (РНОКПП — НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 31.08.2021 року по 15.02.2023 року включно.

12.07.2024 року від Акціонерного товариства «УКРГАЗБАНК» надійшла інформація в якій банк зазначив, що банківська картка № НОМЕР_2 випускалася на ім`я ОСОБА-1 . Також додано інформацію про рух коштів по вказаній картці за період з 31.08.2021 року по 15.02.2023 року. Зі змісту інформації про рух коштів вбачається, що надходжень за період з 31.08.2021 року по 15.02.2023 року в сумі 10 000, 00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 не було.

У відповідності до ст. 73, ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст. 76,77, 86 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів зазначає, що, враховуючи, що про перерахування кредитних коштів позичальнику фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази руху коштів у безготівковому порядку з усіма належними реквізитами для ідентифікації платника, одержувача та призначення платежу, застосовування у спорі між сторонами положень про вірогідність доказів є неможливими.
Вказане свідчить про те, що у цій справі позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування ним відповідачу 10 000, 00 грн. кредитних коштів на підставі Договору.

За таких обставин суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що матеріали справи місять докази того, що позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 10 000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави позову позивачем не доведенні, належних доказів перерахування на користь відповідача кредитних коштів в сумі 10 000, 00 грн. в справі немає, відправник спірних коштів у банківській довідці не визначений, вжиті судом апеляційної інстанції заходи для отримання додаткових доказів про перерахування на користь відповідача кредитних коштів в сумі 10 000, 00 грн. не дали результатів.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, —

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким:
« 1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411; код ЄДРПОУ: 41084239) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА-1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві гривні) 00 коп.

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.09.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
Т.П. Козир