Постанова щодо відмови в позовних вимогах кредитора АТ “Сенс Банк” на суму 194 766,32 грн. про стягнення заборгованості в повному об’ємі

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у складі судді Католікяна М.О. від 22 липня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 25.08.2021 між ним та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631776588. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 17.07.2023 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 194766,32 грн, а саме тіло кредиту — 74746,65 грн, прострочене тіло кредиту — 97754,70 грн, відсотки за користування кредитом — 19602,75 грн, відсотки за прострочене тіло кредиту — 2662,22 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідача вказану заборгованість у загальному розмірі 194766,32 грн.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк», посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується, зокрема, довідками про доставку 19.02.2025 судової повістки в електронному вигляді АТ «Сенс Банк» та його представнику Альховській І.Б., а також представнику ОСОБА_1 — ОСОБА_2 , які долучені до матеріалів справи (а.с. 107-109). Від останньої надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона, зокрема, просить розглянути справу без участі сторони відповідача.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено, що АТ «Сенс Банк» на підтвердження позовних вимог надано копію Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 128700,00 грн зі сплатою за користування кредитною лінією процентів за користування за ставкою 35,99 % (а.с. 15 зворот -16).

Згідно змісту вказаного вище Акцепту АТ «Альфа-Банк», зокрема, угода надана позичальнику у спосіб, обраний останнім у Оферті на укладення цієї угоди (а.с. 16 зворот).

Однак, позивачем не представлено доказів заповнення відповідачем пропозиції (волевиявлення) — Оферти на укладення договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Акцепт АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не містить підпису відповідача (а.с. 15 зворот — 16).

Також банком не представлено належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_1 банківської платіжної картки, що свідчило б про прийняття ним умов кредитного договору, тощо.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування банку на АТ «Сенс Банк» (а.с. 17-29).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 25.08.2021, станом на 17.07.2023 банком нарахована заборгованість у загальному розмірі 194766,32 грн, а саме тіло кредиту — 74746,65 грн, прострочене тіло кредиту — 97754,70 грн, відсотки за користування кредитом — 19602,75 грн, овердрафт (несанкціонована заборгованість) — 2662,22 грн (а.с. 30-31).

30 січня 2024 року АТ «Сенс Банк» направило на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за договором, в якому вимагало протягом 30 днів з моменту отримання вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість у загальному розмірі 194766,32 грн (а.с. 34, 35-39).

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За положеннями частини другої вказаної вище статті, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивачем не представлено належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору (угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) від 25.08.2021 №631776588.

До матеріалів справи долучено копію Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не містить підпису відповідача та не визнається останнім, що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву.

Згідно змісту вказаного вище Акцепту АТ «Альфа-Банк», зокрема, угода надана позичальнику у спосіб, обраний останнім у Оферті на укладення цієї угоди (а.с. 16 зворот). Однак, позивачем не представлено доказів заповнення відповідачем та підписання пропозиції (волевиявлення) — Оферти на укладення договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Нормами частини другої статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Тобто, матеріали справи не містять пропозиції (оферти) ОСОБА_1 , як позичальника, на укладення кредитного договору (угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) від 25.08.2021 №631776588 з погодженням усіх істотних умов, зокрема, розміру кредитного ліміту, відсотків за користування кредитом, строку кредитування, тощо.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався також на Паспорт споживчого кредиту від 25.08.2021, в якому зазначено, що він підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором №3740.

Однак, Паспорт споживчого кредиту від 25.08.2021 не може вважатись складовою кредитного договору, адже форма такого документу носить інформаційний характер та не є складовою кредитного договору (а.с. 14-15). Більше того, у вказаному вище паспорті споживчого кредиту вказано, зокрема, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, а наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 24.09.2021.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.

Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії,який міститься у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді істотних умов договору.

Погодження банком (Акцепт) обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не свідчить про бажання іншої сторони — позичальника та волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору.

Відповідач не визнає факту укладення між сторонами кредитного договору від 25.08.2021 №631776588 та наявності, у зв`язку з цим, заборгованості.

Надана разом з позовною заявою виписка по рахунку за період з 25.08.2021 по 17.07.2023 згідно договору №631776588 сама по собі, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів волевиявлення відповідача на укладення договору, доказів отримання ним відповідної платіжної банківської картки, тощо, — не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору та отримання за його умовами грошових коштів.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором від 25.08.2021 №631776588, станом на 17.07.2023, у загальному розмірі 194766,32 грн, а саме тіло кредиту — 74746,65 грн, прострочене тіло кредиту — 97754,70 грн, відсотки за користування кредитом — 19602,75 грн, відсотки за прострочене тіло кредиту — 2662,22 грн.

Посилання апелянта на погодження між сторонами Паспорту споживчого кредиту від 25.08.2021 в електронному вигляді одноразовим ідентифікатором №3740 не доводить факту укладення кредитного договору.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.

Місцевий суд дійшов передчасного висновку про укладення між сторонами кредитного договору, що, однак, не призвело до ухвалення незаконного рішення. А тому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 02 квітня 2025 року.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2025 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова