На підставі чого відбувається відкриття виконавчого провадження?

Примусово стягнути борг з позичальника, кредитор може лише через виконавчу службу. Відкриття виконавчого провадження по кредитних спорах відбувається на підставі заяви стягувача та виконавчого документа. Таким документом може бути судове рішення, яке набрало законної сили і яким присуджено стягнути з боржника борг. Ще одним видом виконавчого документа може бути виконавчий напис нотаріуса, але з ним є нюанси. Розберімо обидва види вказаних документів по черзі.

Судове рішення. Кредитор звертається до місцевого суду за місцем проживання боржника з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Якщо позовна заява складена правильно і подана в потрібний суд, то відкривається судове провадження. Боржник має 15 днів для того, щоб подати відзив на позов.

Разом з відзивом можна додати клопотання про витребування доказів. Це дуже важливий етап, на якому можна переконати суд зменшити розмір боргу, або й взагалі його оспорити. Якщо суд таки приймає рішення про стягнення боргу, боржнику надається час на подачу апеляції.

Якщо цей час минув, і боржник продовжує ніяк не реагувати на судовий процес – рішення набирає законної сили, а у кредитора є 3 роки для звернення у виконавчу службу чи приватного виконавця. Далі події розгортаються досить швидко. Вже за день після відкриття виконавчого провадження, на рахунки та майно боржника накладається арешт.

Виконавчий напис нотаріуса. До недавнього часу (до початку повномасштабної війни), більшість кредиторів та колекторів вибирали позасудовий спосіб для отримання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження. Щоправда, боржник міг оскаржити цей спосіб в суді, і мав високі шанси виграти.

Під час вчинення нотаріусом виконавчого напису, досить часто не бралося до уваги, що вчиняти цю дію можна лише на нотаріально посвідчених договорах позики й тільки в тому випадку, якщо сума боргу є безспірна. На практиці відбувалася ситуація, коли кредитор “малював” захмарний борг, додаючи до його розміру незаконні нарахування. Проте, ставка, мабуть, робилася на бездіяльність та пасивність деяких боржників.

Невдовзі після початку воєнного стану, були прийняті зміни до законодавства. Виконавчі служби поставили на паузу виконавчі провадження, які були відкриті на підставі нотаріальної дії. Також нотаріусам заборонили вчиняти нові написи на кредитних угодах.

Проте, ті написи, які вже були вчинені до цих законодавчих змін – залишаються дійсними й згодом зможуть потрапити до виконавця і стати причиною для відкриття провадження.