Коли позичальник та кредитор підписують кредитний договір, між ними виникають цивільні правовідносини. Ці відносини врегульовані перш за все самим договором, а якщо в ньому не прописані якісь пункти, то можуть бути застосовані норми:
– Цивільного кодексу України;
– закону “Про споживче кредитування”;
– закону “Про захист прав споживачів”;
– інші вузькопрофільні закони та підзаконні акти, які регулюють роботи банків та МФО.
Кримінальна відповідальність за несплату кредиту, законодавством України не передбачена саме в такому формулюванні. Те, що у людини є борги не означає, що вона злочинець.
Крім того, кредитор має більш ефективні способи повернути позичені кошти. Відповідальність за несплату кредиту полягає у тому, що:
– кредитор може нарахувати неустойку (штраф та пеню);
– рішенням суду може бути призначено стягнути борг у примусовому порядку через виконавчу службу чи приватного виконавця;
– застосування виконавцем заходів примусового характеру: арешт рахунків та майна, реалізація майна на торгах, списання коштів, відрахування із заробітної плати;
– якщо боржник ухиляється від сплати боргу на стадії виконавчого провадження, виконавець може подати подання до суду аби обмежити право боржника виїздити за межі України;
– кредитор може продати борг колектору;
– відомості про позичальника з’являються в Єдиному реєстрі боржників, а це впливає на репутацію.
Кримінальна відповідальність за несплату кредиту (якби вона існувала) не допомогла б досягнути того позитивного ефекту, в якому зацікавлений кредитор. Що з того кредитору, якби боржнику присудили, наприклад, виправні роботи? Кредитору потрібно повернути свої кошти, бажано з відсотками. Тому, в більшості випадків всі страшилки колекторів про те, що вони подають заяву в поліцію на боржника – це просто ще один незаконний спосіб залякування.
Долучайтеся до нас у телеграм та отримуйте безкоштовну юридичну консультацію!
Присоединяйтесь к нам в телеграм и получите бесплатную юридическую консультацию!
Перейти в Telegram