Рішення щодо визнання дій АТ “Акцент-Банк” неправомірними та розблокування банківського рахунку з залишком 8 354,52 грн.

Рішення щодо визнання дій АТ "Акцент-Банк" неправомірними та розблокування банківського рахунку з залишком 8 354,52 грн.

Справа № 202/7571/18

Пров. № 2/202/836/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 липня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді:                                –        Бєльченко Л.А.

при секретарі:                                –        Розсоха І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача, зазначаючи, що 23.08.2016 року між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття банківського рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до умов якого йому було видано платіжну банківську картку № НОМЕР_2 з терміном дії до 05/20. Починаючи з 25.05.2018 року він, позивач, не може користуватися власними грошовими коштами на вказаному картковому рахунку, оскільки видаткові операції по картковому рахунку було заблоковано у зв`язку зі зверненням громадянина до АТ «Акцент-Банк» із заявою про повернення помилково перерахованих на його, позивача, рахунок грошових коштів. Відповідно до відповіді на його, позивача, запит, АТ «Акцент-Банк» повідомило його про те, що питання про розблокування його карткового рахунку вирішуватиметься пізніше. У зв`язку з цим він 06.06.2018 року надіслав на адресу АТ «Акцент-Банк» заяву щодо розблокування видаткових операцій за картковим рахунком. Проте відповіді на вказану заяву він так і не отримав, хоча АТ «Акцент-Банк» отримало його заяву 13.07.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. На даний час його картковий рахунок досі залишається заблокованим, у зв`язку з чим він позбавлений користуватися власними грошовими коштами, котрі знаходяться на його рахунку. Відповідно до довідки АТ «Акцент-Банк» від 09.11.2018 року № 4API-FI03-F7Q7-3FSR на його, позивача, рахунку № НОМЕР_2 кредитний ліміт 0, залишок з урахуванням кредитного ліміту 8354,52 грн.

Крім того, позивач зазначив, що вказаним блокуванням його карткового рахунку відповідачем було завдано йому моральну шкоду, оскільки він розраховував на отримання належних йому грошових коштів, що зберігалися на його рахунку, але був протиправно позбавлений права розпоряджатися своєю власністю, хоча реально розраховував на свої грошові кошти для задоволення власних життєвих потреб. Позивач зазначив, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, він зазнав моральних страждань, втратив нормальні життєві зв`язки, що на даний час вимагає від нього додаткових зусиль для організації його життя, що полягає у постійному пошуку додаткових грошових коштів для оплати належних умов проживання, забезпечення себе речами першої необхідності. Відсутність можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами стало причиною конфліктів в сім`ї і погіршення самопочуття, що виразилося у постійній знервованості. Розмір заподіяної йому, позивачеві, моральної шкоди він оцінює у розмірі 6500,00 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо блокування його банківського рахунку № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), зобов`язати відповідача усунути йому перешкоди у використанні грошових коштів на банківському рахунку № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) шляхом розблокування рахунку та відновлення видаткових операцій по ньому, стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 8354,52 грн., що знаходяться на його рахунку та стягнути з відповідача на його користь на відшкодування завданої моральної шкоди 6500,00 грн.

В судовому засіданні, котре здійснювалося в режимі відеоконференції, представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду відзив на позовну заяву, у котрому заперечував проти позову та просив розглянути справу за його відсутності. Представник відповідача зазначив, що у зв`язку зі зверненням клієнта Банку щодо проведення помилкового платежу було проведено моніторинг обігу руху грошових коштів на банківському рахунку позивача на предмет здійснення підприємницької діяльності з використанням рахунку фізичної особи. У зв`язку з зазначеною перевіркою на картку встановлено тимчасове обмеження на проведення видаткових операцій, а не блокування картки, на період перевірки. За результатами проведення перевірки обмеження на видаткові операції було знято. Представник відповідача зазначив, що не лише Банк 29.05.2018 року здійснив обмеження видаткових операцій по картці, а й сам позивач 25.05.2018 року о 18:33:06 звернувся до Операційного центру Банку із заявкою щодо блокування картки, і якщо Банк обмеження відразу після перевірки зняв, то позивач – ні.

Отже, з червня 2018 року картка позивача не містить жодних обмежень видаткових операцій зі сторони Банку, а отже предмет спору відсутній. Стосовно вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди представник відповідача зазначив, що між сторонами виникли договірні відносини і згідно умов договору стягнення моральної шкоди не передбачено. У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.08.2016 року між сторонами був укладений договір про відкриття банківського рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до умов якого відповідачем позивачеві було видано платіжну банківську картку № НОМЕР_2 з терміном дії до 05/20 (а.с. 51-53).

Судом встановлено, що у зв`язку зі зверненням клієнта АТ «Акцент-Банк» щодо проведення помилкового платежу Банком було проведено моніторинг обігу руху грошових коштів на банківському рахунку позивача на предмет здійснення підприємницької діяльності з використанням рахунку фізичної особи. У зв`язку з зазначеною перевіркою на картку позивача АТ «Акцент-Банк» встановлено тимчасове обмеження на проведення видаткових операцій.

06.06.2018 року позивач надіслав на адресу АТ «Акцент-Банк» заяву щодо розблокування видаткових операцій за картковим рахунком, котра була отримана відповідачем 13.07.2019 року, однак відповіді відповідач позивачеві не надав, картковий рахунок не розблокував (а.с. 22-25,26-28).

Як встановлено судом на час розгляду справи відповідач банківський рахунок позивача № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) не розблокував, видаткові операції за рахунком не відновив.

Відповідно до наданої позивачем довідки № 4API-FI03-F7Q7-3FSR, виданої АТ «Акцент-Банк» 09.11.2018 року, на рахунку позивача наявні грошові кошти у розмірі 8354,52 грн. (а.с. 21).

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Оскільки судом не встановлено та сторонами не надано доказів існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 1074 ЦК України, для обмеження права позивача щодо розпорядження його грошовими коштами на банківському рахунку, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не було розблоковано банківський рахунок № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) позивача.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача частково та вважає необхідним визнати дії відповідача щодо нерозблокування банківського рахунку № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), відкритого на ім`я позивача, неправомірними та зобов`язати відповідача усунути позивачеві перешкоди у використанні грошових коштів на банківському рахунку № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), відкритому на його ім`я, шляхом розблокування рахунку та відновлення видаткових операцій по ньому.

Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на те, що банківський рахунок № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) був заблокований за заявкою позивача до Операційного центру Банку від 25.05.2018 року о 18:33:06 та є заблокованим самим позивачем до цього часу, оскільки це спростовується наданою позивачем роздруківкою його листування з працівником АТ «Акцент-Банк» на а.с. 22-25 та копією направленої позивачем на адресу АТ «Акцент-Банк» заяви про розблокування банківського рахунку (а.с. 26-28).

Суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь грошових коштів у розмірі 8354,52 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вказані грошові кошти перебувають на рахунку позивача і він зможе ними скористатися після усунення порушення його права на користування цими грошовими коштами шляхом розблокування його рахунку та відновлення видаткових операцій по ньому.

З огляду на зазначене, суд не вбачає правових підстав для стягнення цих грошових коштів з відповідача і відмовляє позивачеві у задоволенні позову в цій частині вимог.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чит пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року роз`яснено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними у дію у різей строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Під час розгляду справи встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані, в тому числі, законодавством про захист прав споживачів.

Положенням статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відшкодування моральної шкоди споживачеві, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Проте в справі, що розглядається, таких обставин по справі не встановлено, належних доказів позивачем на підтвердження цих вимог не надано.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4,5,10, 13,81,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) щодо нерозблокування банківського рахунку № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), відкритого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), неправомірними.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Акцент-Банк» усунути ОСОБА_1 перешкоди у використанні грошових коштів на банківському рахунку № НОМЕР_3 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ), відкритому на його ім`я, шляхом розблокування рахунку та відновлення видаткових операцій по ньому.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу подано не було.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                        Бєльченко Л.А.