Рішення щодо відмови в позовних вимогах кредитора ПАТ “ПУМБ” на суму 73 311,97 грн. про стягнення заборгованності в повному об’ємі

Рішення щодо відмови в позовних вимогах кредитора ПАТ “ПУМБ” на суму 73 311,97 грн. про стягнення заборгованності в повному об’ємі

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

Категория: Суд с банком
справа № 753/9611/20
провадження № 2/753/6309/20

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“07” вересня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріаламицивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26.04.2013 р. року між АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_1, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит та зобов`язався в порядку та у строки, визначені договором повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 73 311 грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.07.2020 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
10.08.2020 р. від представника відповідача кредитный адвокат до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову оскільки 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1737, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 26.04.2013 р. за період з 11.01.2018 р. по 11.01.2019 р. в розмірі 43 066 грн. 84 коп. Вказує, що наявність даного виконавчого напису припиняє правовідносини сторін кредитного договору та звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Також просив застосувати строк позовної давності.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
26.04.2013 р. року між АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір НОМЕР_1, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит та зобов`язався в порядку та у строки, визначені договором повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем станом на 28.05.2020 року заборгованість Відповідача за кредитом складає 73 311 грн. 97 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 29 294 грн. 70 коп.; заборгованість за відсотками – 34 367 грн. 23 коп.; штрафні санкції – 9 650 грн.
Встановлено, що 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1737, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 26.04.2013 р. за період з 11.01.2018 р. по 11.01.2019 р. в розмірі 43 066 грн. 84 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 19 781 грн. 80 коп.; прострочена заборгованість за комісією – 0 грн.; прострочена заборгованість за відсотками – 22 894 грн. 82 коп.; строкова заборгованості за сумою кредиту – 0 грн.; строкова заборгованість за комісією – 0 грн.; строкова заборгованість за відсотками – 390 грн. 22 коп.
28.02.2019 р. постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису від 23.01.2019 р. вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С, зареєстрованого в реєстрі за № 1737.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Також поряд із порукою, за своєю правовою природою акцесорним характером володіє і неустойка, яка, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання.
АТ «Перший Український міжнародний банк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись у січні 2019 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 26.04.2013 р. за період з 11.01.2018 р. по 11.01.2019 р. в розмірі 43 066 грн. 84 коп.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., вчинивши виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 1737.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Саме такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. (справа № 202/4494/16).
Як вбачається із позовної заяви , позивач вимог про стягнення з відповідача сплати встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України не заявляв.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинстава є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинстава – принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це – обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, належних доказів, щодо наявності у відповідача заборгованості перед АТ «Перший Український міжнародний банк» за невиконання відповідних зобов`язань, позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 279 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА