Рішення щодо часткового задоволення позовних вимог кредитора

Рішення щодо часткового задоволення позовних вимог кредитора

Справа №592/18219/18

Провадження №2/592/738/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року   м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Алфьорова А.М., за участю секретаря Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду і свої позовні вимоги мотивує тим, що 13.01.2017 р. між ним та відповідачем було укладено Кредитний договір № RF2-37137, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на загальну суму 50000 грн., строком до 12.01.2022 р. на наступні цілі: на поточні потреби у сумі 139,37 грн.; для оплати комісії Банку за видачу кредиту у сумі 0 грн.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» по кредитному договору № SAMDN08000033874159 від 01.10.2011 р. у сумі 8063 грн. 40 коп.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ПУМБ по кредитному договору № 26255039182083 від 27.11.2015 р. у сумі 9465 грн. 55 коп.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ОСОБА_2 по кредитному договору № R071.0056904 від 09.12.2015 р. у сумі 23690 грн. 52 коп.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ОСОБА_2 по кредитному договору № R071.0056904 від 09.12.2015 р. у сумі 8641 грн. 16 коп. В порушення умов договору відповідач зобовязання за договором належним чином не виконала, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 58837 грн. 54 коп. з яких: 44265 грн. 84 коп. неповернута сума кредиту; 1021 грн. 70 коп.заборгованість по сплаті відсотків; 13550 грн. 00 коп. заборгованість по сплаті комісії. Відповідно до п. 6.1 ОСОБА_3 нараховує пеню по простроченій заборгованості відповідача за період з 27.09.2017 р. по 26.09.2018 р. у розмірі 4542 грн. 91 коп. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобовязання і заборгованість за договором не погашає. Просить суд: стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 63380 грн. 45 коп. та понесені судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

У судове засідання сторони не з’явилися. Представник позивача ПАТ «КРЕДОБАНК» – ОСОБА_4 позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився. Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував частково.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2017 р. між ПАТ «КРЕДОБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № RF2-37137, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на загальну суму 50000 грн., строком до 12.01.2022 р. на наступні цілі: на поточні потреби у сумі 139,37 грн.; для оплати комісії Банку за видачу кредиту у сумі 0 грн.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Приватбанк» по кредитному договору № SAMDN08000033874159 від 01.10.2011 р. у сумі 8063 грн. 40 коп.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ПУМБ по кредитному договору № 26255039182083 від 27.11.2015 р. у сумі 9465 грн. 55 коп.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ОСОБА_2 по кредитному договору № R071.0056904 від 09.12.2015 р. у сумі 23690 грн. 52 коп.; для погашення (рефінансування) кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ОСОБА_2 по кредитному договору № R071.0056904 від 09.12.2015 р. у сумі 8641 грн. 16 коп.

Пунктом 4.2 ОСОБА_3 передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 2.4 ОСОБА_3, а саме 2,1 % річних, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту у повному обсязі.

Згідно з п. п. 4.1, 4.3 ОСОБА_3 за надання послуг Позичальник сплачує Банку комісії в порядку, строки та розмірі, передбачені п. 2.12 ОСОБА_3, нарахування яких здійснюється до дати повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.2 ОСОБА_3 Позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту у вигляді рівних сум ануїтетного платежу, розмір якого визначається п. 2.6 ОСОБА_3, а саме 1929 грн. 00 коп.

Відповідач свої договірні зобовязання перед позивачем не виконав, допустивши прострочення та утворення заборгованості у розмірі 58837 грн. 54 коп. з яких: 44265 грн. 84 коп. неповернута сума кредиту; 1021 грн. 70 коп. заборгованість по сплаті відсотків; 13550 грн. 00 коп. заборгованість по сплаті комісії. Відповідно до п. 6.1 ОСОБА_3 нараховує пеню по простроченій заборгованості відповідача за період з 27.09.2017 р. по 26.09.2018 р. у розмірі 4542 грн. 91 коп.

Відповідно до п. 5.8 ОСОБА_3 у випадках, передбачених п. 3.3 ОСОБА_3 вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за ОСОБА_3, про що письмово повідомляє Позичальника.

30.07.2018 р. позивачем ПАТ «КРЕДОБАНК» з метою досудового врегулювання спору відповідачу ОСОБА_1 було надіслано повідомлення-вимогу з метою погашення простроченої заборгованості за ОСОБА_3, яка була залишена відповідачем поза увагою.

Відповідно до ст.ст. 526530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлені строки (терміни) виконання зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема припинення зобовязання, сплата неустойки, що передбачено ст.ст. 549611 ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Разом з тим із розрахунку заборгованості за договором вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану комісію в сумі 13550 грн. 00 коп.

Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з положеннями частин першої, другої, п’ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Крім того, судом встановлено, що позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача комісію за обслуговування та управління кредитом, яку нарахував у сумі 13550 грн. 00 коп., яка по своїй суті є платою за користування вказаним кредитом.

Із матеріалів вказаної справи вбачається, що відповідач отримав саме кредит на споживчі цілі.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10травня 2007 року №168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.

За таких обставин суд вважає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13550 грн. 00 коп., є незаконним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, що порушення зобов’язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов’язань за кредитним договором.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 44265 грн. 84 коп. та процентам за користування кредитом в сумі 1021 грн. 70 коп., ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається в розмірі подвійної діючої по кредитному договору процентної ставки.

Згідно ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року передбачено що істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання).

Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року в справі № 6-100цс14 вказав, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Розмір пені за період з 27.09.2017 р. по 26.09.2018 р. становить 4542 грн. 91 коп.

Враховуючи майновий стан відповідача, стан його здоров’я, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру неустойки до 1000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № RF2-37137 від 13.01.2017 р. у розмірі 46287 грн. 54 коп. з яких: 44265 грн. 84 коп. неповернута сума кредиту; 1021 грн. 70 коп. заборгованість по сплаті відсотків; 1000 грн. пеня.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Алфьоров