Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Разумової Ольги Іванівни на суму 16 110,81 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Разумової Ольги Іванівни на суму 16 110,81 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту
Справа № 509/63/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді – Козирського Є.С.
при секретарі – Алізаде А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2020 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив суд визнати виконавчий напис №208 від 30.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 110,81 гривень та 850,00 гривень за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування свого позову зазначив, що 30.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис №2028 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16110,81 грн. та 850,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №95763074 від 12.03.2012 укладеним із ПАТ «Банк руський стандарт», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Банк Форвард». Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.11.2017 по 14.02.2018. Сума заборгованості складає 16 110,81 грн., в тому числі, заборгованість за сумою кредиту становить 15270,60 грн., заборгованість за процентами становить 490,21 грн., плата за пропуск мінімальних платежів становить 350,00 грн.
На думку позивача, вказаний виконавчий напис, вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню повністю.
Так заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Починаючи з 2012 року позивач неодноразово звертався до Банку з питань існуючої заборгованості, але необхідної інформації, як і сприяння у вирішенні ситуації, не отримав. Також звертає увагу суду на те, що позивач письмової вимоги (повідомлення) від банку не отримував. З вказаних підстав позивач не визнає розмірів заборгованості нарахованих АТ «Банк Форвард», у тому числі, відсотків та комісії, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони банку щодо кредитних зобов`язань. Суми, що підлягають стягненню, у тому числі відсотків та комісії є надмірно великими та необґрунтованими, при цьому Приватний нотаріус не є фахівцем у галузі економіки та фінансів щоб бездоганно перевірити та визначити суми які підлягають стягненню за кредитним договором. Також зазначив, що в матеріалах нотаріальної справи відсутня належним чином оформлена засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. АТ «Банк Форвард» не додав Приватному нотаріусу належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку надав/перерахував згідно кредитного договору.
Позивача не було проінформовано про реорганізацію ПАТ «Банк Руський стандарт». Представником АТ «Банк Форвард» не доведено, що правонаступник ПАТ «Банк Руський стандарт» – є АТ «Банк Форвард». Своєчасно та належним чином жодний з Банків не інформував позивача про порядок погашення заборгованості за кредитним договором, тому позивач вважає, що відсутня його вина щодо встановлених приватним нотаріусом сум заборгованості. Викладені обставини свідчить про наявний спір між сторонами щодо розміру заборгованості. Отже виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням, оскільки не дотримано принципу безспірності, а тому є достатні правові підстави вважати виконавчий напис №208 від 30.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 110,81 гривень та 850,00 гривень за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.
Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача кредитний адвокат надав заяву про розгляд справи без участі позивача, позвні вимоги пітримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна в судове не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). За змістом підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану у договорі адресу.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 640/2704/16-ц (провадження № 61-9125св 18).
Так судом встановлено, що 30.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. вчинено виконавчий напис №2028 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16110,81 грн. та 850,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №95763074 від 12.03.2012 укладеним із ПАТ «Банк руський стандарт», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Банк Форвард». Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.11.2017 по 14.02.2018. Сума заборгованості складає 16 110,81 грн., в тому числі, заборгованість за сумою кредиту становить 15270,60 грн., заборгованість за процентами становить 490,21 грн., плата за пропуск мінімальних платежів становить 350,00 грн.
Відповідачем АТ «Банк Форвард» не було надано доказів про направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №95763074 від 12.03.2012 року.
Суд також звертає увагу на те, що Приватним нотаріусом при винесені виконавчого напису № 2028 від 30.08.2019 не було перевірено того, що Боржнику було відомо про відступлення права вимоги та про наявність такої заборгованості. Неотримання Позивачем вимоги об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливість надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ПАТ «Банк Руський Стандарт», а також нового кредитора до якого перейшло право вимоги АТ «Банк Форвард».
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що нотаріус вчинив виконавчий напис не пересвідчившись в тому, як банк направив боржнику письмову вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором №95763074 від 12.03.2012 року, не дотримавшись вимог пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, чим було порушено права ОСОБА_1 на спростування розміру заборгованості.
Своїх заперечень та доказів, що спростовують доводи ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І., суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, доведеними і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,4,5,81,89,261,263-265,268,27, 280-281 ЦПК України ,суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2028 від 30.08.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 110,81 гривень та 850,00 гривень за вчинення виконавчого напису.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 21.08.2020 року.
Суддя: Є. С. Козирський