Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 39 976,34 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 39 976,34 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року смт Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
за участю секретаря судового засідання Данильченко О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, –

в с т а н о в и в:

Позивач, кредитний адвокат, звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства«Банк Форвард»,третя особа, яка незаявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову посилався на те, що 19.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. було видано виконавчий напис №5859 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №97522299 від 05.06.2012 в загальній сумі 39976 грн. 34 коп. Вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність заборгованості. З виконавчого напису та доданого до нього розрахунку заборгованості неможливо встановити чи є заборгованість за кредитним договором дійсно простроченою, як і неможливо встановити коли в банку виникло право вимоги до позичальника. Виконавчий напис було вчинено на підставі документів, які не свідчили про безпідставність заборгованості боржника перед ПАТ «Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», без повідомлення позивача про суму заборгованості та без доказів направлення на адресу позивача письмової вимоги щодо усунення порушень і погашення заборгованості за кредитом. У зв`язку із чим позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5859 від 19.09.2019 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №97522299 від 05.06.2012 року в загальній сумі 39976 грн. 34 коп., та просив стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.
Ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області від 26.08.2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.
Ухвалою судді Білозерського районного суду Херсонської області від 26.08.2020 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 5859 від 19.09.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №97522299 від 05.06.2012 року.
В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву в якій просила розглянути справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в призначений час в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5859, яким запропоновано звернути стягнення на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості, що виникла по кредитному договору № 97522299 від 05.06.2012 року, укладеному між ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», боржником за яким є ОСОБА_2 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.07.2017 року по 31.07.2017 року. Загальна сума заборгованості становить 39126 грн. 34 коп. та складається з заборгованості за кредитом в сумі 37816 грн. 87 коп., процентів в сумі 1309 грн. 47 коп.
Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31Закону України«Про нотаріат» отримано плату із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_2 на користь АТ «Банк Форвард» складає 39976 грн. 34 коп.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний виконавчий напис № 5859 виданий 19.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про стягнення грошових коштів у розмірі 39976 грн. 34 коп., перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л., про що свідчить постанова від 30.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зістаттею 18 ЦК України, а також статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат»вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України№662від 26.11.2014року «Провнесення зміндо перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, у тому числі:«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 19.09.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріусу, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 19.09.2019 року, обумовлена наявністю інших обставин наведених нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону УкраїниПро нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі,чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано умову для винесення напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в:

Позов представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко ЄвгенаВікторовича про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства«Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №97522299 від 05.06.2012 року в розмірі 39976 грн. 34 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, розташованого за адресою: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.105 на користь ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати в сумі 840,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Рибас А.В.