Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 34 447,93 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 34 447,93 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту:
Справа № 419/765/20
Провадження № 2/419/226/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року
Новоайдарський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді – Іванової О. М.,
при секретарі – Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до АТ «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача кредитный адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із даним позовом з позовом до АТ «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача адвокат по кредитам посилався на те, що 09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. вчинено виконавчий напис №7090 про стягнення з ОСОБА_2 на користь AT «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 34 447,93 грн та 850,00 грн за вчинення виконавчого напису.
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_2 є боржником за кредитним договором №92912857 від 04.11.2011 року, укладеним із ПАТ «БАНК РУСЬКИЙ СТАНДАРТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРВАРД». Строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.11.2017 року по 12.02.2018 року. Сума заборгованості складає 34 447,93 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту – 34 278,88 грн.; заборгованість за процентами – 169,05 грн.; плата за пропуск мінімальних платежів – 0,00 грн. За вчинення виконавчого напису – 850,00 грн.
Представник позивача адвокат по проблемным кредитам вказує, що із виданим нотаріусом виконавчим написом не погоджується, оскільки заборгованість за кредитним договором є спірною, що підтверджується тим, що позивач не отримував письмової вимоги від банку, у зв`язку з чим не визнає розмір заборгованості нарахований банком; в матеріалах нотаріальної справи відсутня належним чином оформлена, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника; банком не надано розрахункових документів, які можуть належним чином підтвердити факт проведення розрахункових операцій.
Представник позивача антиколлектор також зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом також не перевірялися строки давності, які є пропущеними; нотаріусом неправильно визначено прострочену заборгованість за сумою кредиту – 34278,88 грн, оскільки до вказаної суми також включено як плата за обслуговування кредиту, так і комісія; в договорі відсутній обґрунтований розрахунок розміру комісії.
На підставі викладеного, представник позивача просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7090 від 09.11.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь AT «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 34447,93 грн та 850,00 грн за вчинення виконавчого напису.
Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 20.04.2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.17-18).
Представник позивача – адвокат ОСОБА_1 (а.с.6), який діє в інтересах ОСОБА_2 , та позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, надали до суду письмову заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів (а.с.14).
Представник відповідача АТ «Банк Форвард» відзиву на позов не надав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надсилання повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі Судової влади України, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, разом з тим надав належним чином засвідчені копії виконавчого напису від 09.11.2019 року, зареєстрованого за реєстровим №7090, та копії документів, на підставі яких було вчинено вказаний виконавчий напис.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем було вчинено виконавчий напис за реєстровим №7090 за кредитним договором №92912857 від 04.11.2011 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД», бланк НОВ 099778 (а.с.9). Вказаним виконавчим написом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості у сумі 34447,93 грн, а також 850,00 грн – плату за вчинення виконавчого напису.
За вказаним виконавчим написом приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. 05.12.2019 року було відкрито виконавче провадження №607909 (а.с.22).
Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1172 від 29 червня 1999 року (далі – Перелік документів).
Згідно з пунктом 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Із виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі кредитного договору №92912857 від 04.11.2011 року.
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок) перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів).
Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору після спливу тридцяти днів з моменту вчинення відмітки іпотекодавцем на письмовому повідомлені про його отримання або відмітки поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення за адресою, вказаною в договорі застави, та з урахуванням вимог п. 114 Правил надання послуг поштового зв`язку боржник вважається належним чином повідомлений, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач отримувала від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги банку, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.
Таким чином, позивач не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання такої вимоги позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Також нотаріус не з`ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Приватний нотаріус Незнайко Є.В. при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому платежу, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат», та п.1 Переліку.
З урахуванням викладеного, оскільки нарахована банком заборгованість не є безспірною, зважаючи на невизнання суми заборгованості позивачем, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, вимоги позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 241, 263-265, 354 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до АТ «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7090 від 09.11.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь AT «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 34 447,93 грн та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 850,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий (підпис) О. М. Іванова
Згідно з оригіналом: суддя О. М. Іванова
Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №419/765/20.