Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 31 385,46 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Незнайко Євгена Вікторовича на суму 31 385,46 грн. щодо стягнення боргу на користь АТ “Банк Форвард” таким що не підлягає виконанню

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту

08 жовтня 2020 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Кравець К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства “БАНК ФОРВАРД”, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до акціонерного товариства “БАНК ФОРВАРД”, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, в якому, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, судову практику, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6815 від 19.11.2019 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 31 385,46 грн. та 850,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 6815 про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «БАНК ФОРВАРД» заборгованість в розмірі 31 385,46 грн. та 850,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №90770062 від 27.07.2011 року, укладеним із ПАТ «БАНК РУСЬКИЙ СТАНДАРТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК ФОРВАРД».
Стягнення заборгованості проводиться за період з 07.11.2017 р. по 05.02.2018 р.
Сума заборгованості складає 31 385,46 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 31 385,46 грн.; заборгованість за процентами становить 0,00 грн.; плата за пропуск мінімальних платежів становить 0,00 грн. За вчинення виконавчого напису – 850,00 грн.
Позивач вважає, що виконавчий напис № 6815 від 09.11.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, тому що заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Позивач неодноразово звертався до банку з питань існуючої заборгованості, але необхідної інформації, як і сприяння у вирішенні ситуації, не отримав. Також, фактично був позбавлений можливості отримання достовірної та повної інформації, щодо реального стану заборгованості, всупереч ст. 56 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», яка закріплює право клієнта на право доступу до інформації щодо діяльності банку, так, банки зобов`язані на вимогу клієнта надати інформацію та консультації з питань надання банківських послуг. Позивач не отримував письмової вимоги (повідомлення) від банку. За вказаних підстав позивач не визнає розмірів заборгованості нарахованих АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФОРВАРД», у тому числі відсотків та комісії, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони банку щодо кредитних зобов`язань.
Суми, що підлягають стягненню, у тому числі відсотків та комісії є надмірно великими та необґрунтованими, при цьому приватний нотаріус не є фахівцем у галузі економіки та фінансів щоб бездоганно перевірити та визначити суми, які підлягають стягненню за кредитним договором.
З метою повного, всебічного та об`єктивного визначення розміру заборгованості, на думку позивача, слід проводити бухгалтерсько-економічну експертизу.
Позивач вказує, що в матеріалах нотаріальної справи відсутній договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, банком було подано лише заяву на приєднання до такого договору підписану позивачем. В матеріалах нотаріальної справи відсутня належним чином оформлена засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений робітниками банку – є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не є правовою підставою для стягнення сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позивача. Сам розрахунок не містить необхідних даних, а лише констатує наявність недоведеного розміру всієї суми непогашеного кредиту, відсотків, комісії, штрафних санкцій.
Розрахунок заборгованості, не може підтверджувати існування заборгованості оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунком заборгованості не можна довести виконання умов договору кредиту, у зв`язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-20цс12).
АТ «БАНК ФОРВАРД» не додав приватному нотаріусу належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку надав/перерахував згідно кредитного договору.
Отже, жодного із вказаних документів, які можуть підтверджувати факт проведення розрахункових операцій (видачу кредитних коштів, погашення кредитних зобов`язань) АТ «БАНК ФОРВАРД» не надав.
Виконавчим написом пропонується стягнути з позивача заборгованість, яка складає 31 385,46 грн., в тому числі прострочену заборгованість за комісією та плату за обслуговування кредиту.
Проте, на даний час, не зрозуміло скільки становить тіло кредиту та який розмір інших нарахувань, зокрема комісії та штрафних санкцій. Також, в договорі відсутні як поняття комісії, так і обґрунтований розрахунок розміру комісії.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, проте представником позивача разом із позовною заявою подано заяву про слухання справи за відсутності сторони позивача, наполягає на задоволенні позовних вимог не заперечує проти заочного розгляду справи судом.
Представник відповідача акціонерного товариства “БАНК ФОРВАРД” у судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду невідомі, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення судової повістки.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. у судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду невідомі, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення судової повістки, а тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та наявні у ній докази вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження, крім випадків встановлених ст.82 ЦПК України, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. від 05.12.2019 р. відкрито виконавче провадження № 60800542 на підставі виконавчого напису № 6815 від 19.11.2019 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.
Відповідно до вказаного виконавчого напису, звернено стягнення з громадянки України, якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Степанки Черкаського району Черкаської області, місце роботи: Епіцентр-К, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий 07.07.2006 року, Черкаським РВ УМВС України у Черкаській області, яка є боржником за кредитним договором № 90770062 від 27.07.2011 року, укладеним нею із ПАТ “Банк Руский Стандарт”, правонаступником якого є “БАНК ФОРВАРД”, ідентифікаційний код юридичної особи 34186061, юридична адреса 01032, м. Київ, вул. Саксаганського 105. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 07.11.2017 року по 05.02.2018 року. Сума повної заборгованості складає 31385,46 гривень (тридцять одна тисяча триста вісімдесят п`ять гривень 46 копійок) в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 31385,46 гривень (тридцять одна тисяча триста вісімдесят п`ять гривень 46 копійок); заборгованість за процентами становить 0 гривень, плата за пропуск мінімальних платежів становить 0 гривень.
За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України “Про нотаріат” отримано плати із cтягувача АТ «БАНК ФОРВАРД» в розмірі 850,00 грн.
Судом було витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В. належним чином завірені копії документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису № 6815 від 19.11.2019 року.
Вказані документи містять заяву представника АТ “БАНК ФОРВАРД” Шилко Р.В. за вих. №1/1/1-1165/1/600 та вхідним №1477/02-20 від 09.11.2019 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В. про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Також, надано заяву вих. 1/1/1-1165/2/600, якою банку підтверджує, що позивачу 05.11.2012 року відкрито рахунок № НОМЕР_3 у валюті гривня, в порядку акцепту банком укладення кредитного договору № 90770062 від 27.07.2011 року.
Представником відповідача АТ “БАНК ФОРВАРД” Шилко Р.В. на підтвердження існування заборгованості позивача та її розміру надано приватному нотаріусу Незнайко Є.В. заяву № 90770062 ОСОБА_1 від 27.07.2011 року, адресовану ПАТ “Банк Руский Стандарт” про укладення кредитного договору, умови якого містить заява, виписку з рахунку № НОМЕР_3 у валюті гривня, відкритого у АТ “БАНК ФОРВАРД”, відповідно до якої станом на 01.11.2019 року включно заборгованість ОСОБА_1 перед АТ “БАНК ФОРВАРД” за кредитним договором № 90770062 від 27.07.2011 року складає 31385,46 грн. Заборгованість станом на 01.11.2019 року є непогашеною.
Суд зазначає, що вказана виписка з рахунку боржника, надана АТ “БАНК ФОРВАРД”, не є належним підтвердженням існування суми заборгованості позивача перед банком, оскільки не відображає руху коштів по рахунку, інформацію як утворилась заборгованість у сумі 31385,46 грн., з чого вона складається, що вона виникла саме за період з 07.11.2017 року по 05.02.2018 року.
Також, представником відповідача АТ “БАНК ФОРВАРД” Шилко Р.В. на підтвердження безспірності вимог надано нотаріусу, витяг з ЄДРПОУ, що містить відомості про юридичну особу АТ “БАНК ФОРВАРД”, статут АТ “БАНК ФОРВАРД”, рішення № 3 єдиного акціонера ПАТ “Банк Руский Стандарт” від 19.08.2014 року про зміну офіційного найменування на АТ БАНК ФОРВАРД”, анкету до заяви ОСОБА_1 від 26.07.2011 року, копію паспорту та РНОКПП позивача, графік платежів на погашення кредиту від 26.07.2011 року, видаткову накладну № П26-001745 від 26.07.2011 року про продаж позивачу на умовах комісії товарів на суму 2217,00 грн., довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту з підписом позивача від 26.07.2011 року.
Доказів про надання банком нотаріусу доказів щодо направлення боржнику письмової вимоги щодо усунення порушень за кредитним договором 90770062 від 27.07.2011 суду не надано.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон) нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону та глава 16 розділу ІІ Порядку.
Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). За змістом підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану у договорі адресу.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
Статтею 50 Закону визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати саме безспірна заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Характер правового регулювання вказаних правовідносин дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості, чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
У матеріалах, на підставі яких вчинено виконавчий напис нотаріусом, відсутні докази того, що нотаріусу було надано документи, що підтверджують направлення ОСОБА_1 письмової вимоги щодо усунення порушень за кредитним договором №90770062 від 27.07.2011 р.
Крім того, відповідно до кредитного договору від 27.07.2011 року, строк кредиту до 27.01.2013 року, тобто у відповідача виникло право вимоги за зобов`язанням позивача 27.01.2013 року, однак представник відповідача звернувся до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису 09.11.2019 року. Тобто, нотаріусом вчинено виконавчий напис після сплину трьохрічного терміну з дня виникнення права вимоги, тобто порушено строк, визначений ст. 88 ЗУ “Про нотаріат”.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем не є безспірною та нотаріус вчинив виконавчий напис не пересвідчившись в тому, що банк направив боржнику письмову вимогу щодо усунення порушень за кредитним договором, не дотримавшись вимог пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, чим було порушено права ОСОБА_1 на спростування розміру заборгованості.
Своїх заперечень та доказів, що спростовують доводи позивача відповідачем та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., суду надано не було.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, доведеними і підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно ст. 141 ЦПК України, тому з відповідача на користь держави підлягає до стягнення 840,80 грн. судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства “БАНК ФОРВАРД”, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 6815 від 19.11.2019 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «БАНК ФОРВАРД» заборгованості в розмірі 31 385,46 грн. та 850,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з акціонерного товариства «Банк Форвард» (Код ЄДРПОУ:34186061 м. Київ, вул. Саксаганського,105) на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд та оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Суддя: В. В. Морозов