Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Мажуги Владислава Юрійовича на суму 45 877,52 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінансова компанія “СІТІ ФІНАНС” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Мажуги Владислава Юрійовича на суму 45 877,52 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінансова компанія "СІТІ ФІНАНС” таким що не підлягає виконанню

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Заочне)

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту
22 жовтня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
Головуючого судді Литовченка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Черей С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову зазначено, що 13.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем вчинено виконавчий напис № 257 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 45 877,52 грн. та 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № R071.001-TEK.0043614 від 03.04.2014 укладеним із ПАТ Банк «ТРАСТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».
Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено незаконно, у зв`язку із тим, що у нього відсутні будь-які боргові зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», в тому числі такі, які носять безспірний характер.
Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.10.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак до судового засідання повторно не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за його відсутності.
Третя особа до судового засідання не з`явилася, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем вчинено виконавчий напис № 257 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість в розмірі 45 877,52 грн. та 500,00 грн. за вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором № R071.001-TEK.0043614 від 03.04.2014 укладеним із ПАТ Банк «ТРАСТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Велика Палата Верховного Суду, у Постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18, не відступила від наведених вище висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме у такому розмірі.
В той же час, 22.02.2017 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, зокрема, в наступній частині: « Пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Київський апеляційний адміністративний суд, при розгляді вказаної справи дійшов висновку про необхідність визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 16.11.2014 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, з моменту її прийняття.
Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, не посвідченому нотаріально.
Постановою Верховного суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 зазначається, що в зв`язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 р. до спірних правовідносин підлягав застосуванню постанова Кабінету Міністрів України затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” №1172.
Отже виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.
Враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також те, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано нечинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд доходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги – такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-284, 288 ЦПК України

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мажуга Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою Владиславом Юрійовичем за № 257 виданий 13.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 45877 грн. 52 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.В. Литовченко