Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича на суму 13 788,00 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінфорс” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Колейчика Володимира Вікторовича на суму 13 788,00 грн. щодо стягнення боргу на користь ТОВ “Фінфорс” таким що не підлягає виконанню

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту
19 жовтня 2020 року м. Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді – Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання – Ковган О.В.,
Позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»,

третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович
розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача, адвокат по кредитам: ОСОБА_2 , який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреності від 27.07.2020,

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До суду звернувся кредитный адвокат ОСОБА2 в інтересах та від імені ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «Фінфорс», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги мотивує тим, що 15.04.2020 приватним нотаріусом Колейчиком В.В. вчинено оспорюваний виконавчий напис про стягнення з його довірительки на користь відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13788 грн. Указаний виконавчий напис є протиправним, винесений з грубим порушенням вимог чинного законодавства та не підлягає виконанню. На момент його винесення приватний нотаріус Колейчик В.В. не мав доступу до державних реєстрів на підставі наказу МЮУ №738/5 від 02.03.2020, а отже його повноваження були припинені. При вчиненні виконавчого напису нотаріусом не перевірялись строки давності, які є пропущеними за строком і пенею, та він був вчинений на підставі наданого представником товариства розрахунку, який не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог ТОВ «Фінфорс» до позивача, розрахунок не містить необхідних даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту, відсотків, комісії, штрафних санкцій. Крім того, позивач не отримувала письмової вимоги від відповідача про добровільну сплату боргу, а тому була позбавлена будь-якої інформації зі сторони ТОВ «Фінфорс» щодо підстав кредитних зобов`язань.
Відповідач позицію щодо позовних вимог ОСОБА_1 не висловив.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
10 серпня 2020 року справу прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.16).
22 вересня 2020 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.39).
Представник позивача адвокат по проблемным кредитам подав суду заяву, з проханням проводити розгляд справи у його відсутності та без участі позивача. Позов просив задоволити (а.с.13).
ТОВ «Фінфорс» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про час і місце розгляду справи повідомлялось належним чином (а.с.47).
Третя особа до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи також повідомлений належним чином (а.с.50).
Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Зі списку державних реєстраторів та нотаріусів, яким анульовано доступ до державних реєстрів вбачається, що наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2020 приватному нотаріусу Колейчику В.В. закрито доступ до ЄДР (а.с.9).
15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу вчинено виконавчий напис, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором 509291-А від 12.03.2019, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-13 від 25.06.2019 є ТОВ «Фінфорс». В указаному виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором 509291-А від 12 березня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25 червня 2019 року по 11 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 13788 грн., в тому числі: прострочена заборгованість становить 6000 грн., прострочена заборгованість за комісією – 0 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом – 4788 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту – 0 грн., строкова заборгованість за комісією – 0 грн., строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом – 0 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями 3000 грн. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі 8570 (а.с.11).
На підставі указаного виконавчого напису частным исполнителем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. 27.05.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62189317 (а.с.12).
Позивач з винесеним виконавчим написом не погоджується, внаслідок чого звернулась до суду.
З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який підлягає вирішенню на підставі вимог Закону України «Про нотаріат» та норм ЦК України.
Норми права, застосовані судом:
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.
Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування, насамперед, встановлюються Законом «Про нотаріат» (далі – Закон), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок) та іншими нормативними актами.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п.п.1 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Мотиви суду.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову виходячи з наступного.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, – шляхом надіслання стягувачем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року.
10 серпня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито і у відповідності до ст. 191 ЦПК України роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин на яких він ґрунтується в строк, не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Також відповідачу роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ухвала отримана відповідачем 18 серпня 2020 року (а.с.23).
Але відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов і взагалі свою позицію щодо позовних вимог не висловив, а отже обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу для задоволення позову, не спростовані.
Так, відповідачем ТОВ «Фінфорс» не надано суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_1 щодо відсутності укладеного договору, не підтверджено факт існування заборгованості за цим договором і її безспірність, не доведено подання повного переліку документів нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, та чи наявне у ТОВ «Фінфорс» право на стягнення грошових сум з ОСОБА_1 .
Отже, відповідач не довів суду, що нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису була додержана процедура його вчинення і не довів правомірність своїх вимог, як стягувача, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором 509291-А від 12.03.2019, а тому суд приходить до висновку про те, що дана позовна заява вмотивована, аргументована та така, що відповідає вимогам закону і, відповідно, підлягає до задоволення.
Крім того, у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 840 грн. 80 коп. сплаченого нею судового збору.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити у повному обсязі.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем 15 квітня 2020 року і зареєстрований в реєстрі за №8570 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13788 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВ «Фінфорс», місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3 корп.2 офіс 9, код ЄДРПОУ 41717584.
Третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження: 07401, м. Бровари Київської області, вул. Грушевського, 15 напівпідвал 5 під`їзд, оф.6 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова