Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Хари Наталії Станіславівни на суму 23 232,83 грн. щодо стягнення боргу на користь ПАТ “ПУМБ” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Хари Наталії Станіславівни на суму 23 232,83 грн. щодо стягнення боргу на користь ПАТ “ПУМБ” таким що не підлягає виконанню

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту

25.02.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Кірімової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат по кредитам в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 893 від 22 лютого 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” далі (АТ ПУМБ) заборгованість у розмірі 23232 грн. 83 коп.
Свої вимоги мотивував тим, що вказаний виконавчий напис прватний нотаріус мотивував тим, що позивач є боржником за кредитним договором № GP -6712785 від 26.08.2014 року укладеним між АТ ” Банк ренесанс капітал” правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ ПУМБ. Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежу, стягнення заборгованості проводиться за період з 25.01.2017 року по 25.01.2018 року, сума заборгованості за кредитним договором складає 23 232 грн. 83 коп.
Вважає виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 893 від 22 лютого 2018 року таким, що винесений з порушеннями вимог законодавства України та таким, що не підлягає виконанню, оскільки кредитний договір, укладений між банком та позивачем та який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому такий виконавчий напис не підлягає у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. З наведених підстав просив про задоволення позову.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з`явилася, однак у письмовій заяві просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач Акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин неявки та клопотань про відкладення розгляду справи суду не надано.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Надала суду клопотання про розгляд справи в її відсутність з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно чинного законодавства.
За таких обставин відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі учасників справи на підставі наявних у ній даних і доказів та постановити заочне рішення, про що постановлена відповідна ухвала.
Оскільки учасники справи на засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 22 лютого 2018року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 893 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № GP -6712785 від 26.08.2014 року укладеним між нею та АТ ” Банк ренесанс капітал”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” заборгованість за кредитним договором № GP-6712785 від 26.08.2014 року.
Строк платежу за кредитним договором № GP -6712785 від 26.08.2014 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.01.2017 року по 25.01.2018 року.
Сума заборгованості складає 23 232 грн. 83 коп. (а.с. 9, 10)
Згідно постанови від 16.04.2018 року відкрито виконавче провадження №56177508 про примусове стягнення із ОСОБА_1 заборгованість в сумі 23 232 грн. 83 коп. на користь Публічного Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (а.с. 11)
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою ст. 88 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Відповідно до ст. 89 Закону України “Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Згідно пунктів 1, 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України “Про нотаріат”). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не перевірив строки позовної давності щодо можливості стягнення заборгованості, чим порушив норми Закону України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України»).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. № 893 від 22 лютого 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” кредитної заборгованості в сумі 23232 (двадцять три тисячі двісті тридцять дві)грн. 83 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем та іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова