Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Хари Наталії Станіславівни на суму 12 723,19 грн. щодо стягнення боргу на користь ПАТ “ПУМБ” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Хари Наталії Станіславівни на суму 12 723,19 грн. щодо стягнення боргу на користь ПАТ "ПУМБ"  таким що не підлягає виконанню

УКРАЇНА

Категорія: виконавчий напис нотаріуса по кредиту
Справа № 196/932/19
№ провадження 2/196/56/2020

Р ІШ ЕН НЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року смт Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої – судді Гудим О.М.
за участю секретаря – Шевченко Т.І.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до Публічного акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 13 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №12209 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “ПУМБ” заборгованість про стягнення за кредитиним договором в розмірі 12723,39 грн. та 430,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №GP-6766992 від 04.09.2014 року, укладеним із АТ “БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ “ПУМБ”.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 06.12.2017 року по 06.12.2018 року.
Сума заборгованості складає 12723,39 грн., в тому числі:
– прострочена заборгованість за сумою кредиту – 7756,01 грн.;
– прострочена заборгованість за комісією – 3623,85 грн.;
– прострочена заборгованість за процентами – 1343,53 грн.;
– строкова заборгованість за сумою кредиту – 0,00 грн.;
– строкова заборгованість за комісією – 0,00 грн.;
– строкова заборгованість за проуентами – 0,00 грн.
За вчинення виконавчого напису 430,00 грн.
ПАТ “ПУМБ” пред`явив виконавчий напис №12209 від 13.12.2018 року для виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Кузименко А.С., на підставі якого приватний виконавець 29.05.2019 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №59227350.
Вважає виконавчий напис №12209 від 13.12.2018 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення заборгованості є протиправним та не підлягає виконанню з наступних обставин.
Заборгованість вказана у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Починаючи з 2014 року вона неодноразово зверталася до Банку з питань існуючої заборгованості, проте необхідної інформації не отримала.
Також, вона не отримувала і письмової вимоги від Банку, а тому не визнає розмірів заборгованості нарахованих ПАТ “ПУМБ”, в тому числі відсотків та комісії.
Суми, що підлягають стягненню, у тому числі відсотків та комісії є надмірно великими та необгрунтованими, при цьому приватний нотаріус не є фахівцем у галузі економіки та фінансів, щоб бездоганно перевірити та визначити суми, які підлягають стягненню за кредитним договором.
Наданий ПАТ “ПУМБ” розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений працівником банку – є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Банку і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до неї. Сам розрахунок не містить необхідних даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту, відсотків, комісії, штрафних санкцій.
Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Також, розрахунок заборгованості не може довести виконання умов договору кредиту, у зв`язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки.
ПАТ “ПУМБ” не надав приватному нотаріусу належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахунку кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку надав/перерахував їй згідно кредитного договору.
Таким чином, жодного документа, який може підвтерджувати факт проведення розрахункових операцій (видачу кредитних коштів, погашення кредитних зобов`язань) ПАТ “ПУМБ” не надав.
Також, її не було проінформовано про реорганізацію АТ “БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ”.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюєтьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно дост.89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Законом України «Про нотаріат»та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони – стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії – виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних та кримінальних справ, а також Вищим Господарським судом України в ухвалі ВССУ від 15.06.2011 року №6-4882св11 та в постанові ВГСУ від 27.10.2011 року №5015/1965/11. Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зістаттею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Відповідно дост. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливобезпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; собистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.
Відповідно до п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 рокупри вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно доЗакону України «Про нотаріат»виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такої.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вважає, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі мають бути перевірені доводи боржника в повному обсязі й установлено та зазначено в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису між позивачем та відповідачем існує спір щодо розміру цієї заборгованості.
Вважає, що виконавчий напис, вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, Закону України «Про нотаріат» і на підставі документів, наданих відповідачем приватному нотаріусу із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 16, ЦК України; ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, ст.ст. 4, 28, 175, 177, 184 ЦПК України, прохає визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 12209, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 13.12.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за Кредитним договором № GP-6755992 від 04.09.2014 року грошових коштів у сумі 12723,39 грн. за період з 06.12.2017 року по 06.12.2018 року та 430,00 грн. за вчинення виконавчого напису, а також стягнути з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768.40 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 – кредитний адвокат Калінін С.К. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав поністю та прохав їх задовольнити.
Представник відповідача АТ “Перший Український Міжнародний Банк” в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був сповіщений про день, час та місце розгляду справи в суді, заяви про причину неявки чи про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Відзиву на позов не подав.
Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, заслухавши думку представник позивача ОСОБА_1 – адвоката з кредитів Калініна С.К., перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.
Частиною першою ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Положення ст.18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що 13 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. на підставі статей 87-91 Закону України “Про нотаріат” та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, вчинено виконавчий напис нотаріуса серії ННО 264968, зареєстрований в реєстрі за №12209, щодо стягнення з ОСОБА_1 , позивача в даній справі, на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» суми заборгованості за Кредитним договором №GP-6755992 від 04.09.2014 року в сумі 12723,39 грн., в тому числі:
– простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 7756 грн. 01 коп.;
– простроченої заборгованості за комісією у розмірі 3623 грн. 85 коп.;
– простроченої заборгованості за процентами у розмірі 1343,85 грн.;
– строкової заборгованості за сумою кредиту 0 грн.;
– строкової заборгованості за комісією 0 грн.;
– строкової заборгованості за процентами 0 грн.
За вчинення виконавчого напису – 430,00 грн.
Стягнення здійснюється за період з 06.12.2017 року по 06.12.2018 року (а.с. 9).
Виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення, тобто з 13.12.2018 року.
12 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області по ВП №59227350 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по примусовому виконанню виконавчого напису №12209, вчиненого 13.12.2018 року приватним нотаріусом Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 13153,39грн. (а.с. 12).
Як вбачається з копії нотаріальної справи по спірному виконавчому напису, направленої до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що нею вчинений виконавчий напис № 12209 від 13.12.2018 на підставі заяви АТ «ПУМБ», в якій зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість за Кредитним договором №GP-6755992 від 04.09.2014 року у розмірі 12723,39 грн. Представник банку на підтвердження підстав для стягнення боргу надав лише копію Пропозиції укласти договори (оферта), а не оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору, та виписку з рахунку (а.с. 38-55).
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року із змінами та доповненнями, Постановою КМ України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів`з наступними змінами (далі -Перелік).
Згідно з п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5(далі Порядок).
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, розділом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачене стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, а нотаріусу для вчинення виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Отже, з вищезазначеної норми Закону вбачається, що дана нотаріальна дія вчиняється лише до тих правочинів, які згідно вимог Закону вчиняються у письмові формі та підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.
Зазначений відповідачем Кредитний договір №GP-6755992 від 04.09.2014 року не був нотаріально посвідченим та зареєстрованим у реєстрі правочинів, він був укладений у простій письмовій формі. Крім того, його умовами не передбачено позасудовий спосіб стягнення заборгованості за Кредитним договором як за виконавчим написом нотаріуса.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, у главі 16 передбачений порядок вчинення нотаріусами виконавчих написів, зокрема, п.п.1.1 – для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
В свою чергу вказані дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. суперечать положенням ст.77 Закону України «Про нотаріат», та п.5.3 ч.5 гл.7 Положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, розділу 1 та 2 Переліку.
Розділом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачено, що для одержання виконавчого напису з кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору, б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Натомість, відповідачем надана лише копія Заяви № 85029297592 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а не оригінал Кредитного договору.
Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 року № 2 при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог суди мають виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи службової особи компетенцією і порядком їх вчинення, не допускаючи при цьому потурання відхиленням від зазначеного порядку.
Розділом 2 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису з кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.
Надана відповідачем нотаріусу Виписка з рахунка не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно дост. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Дана Виписка з рахунку не містить інформації щодо часу, дати, суми, місця, ПІБ платника, призначення платежу, дебет/кредит, яка повинна міститись у виписці за рахунком, а є лише односторонніми та одноособовими нарахуваннями Банком суми заборгованості за певний період.
Окрім цього, дана Виписка з рахунку не містить інформації щодо розміру отриманих позивачем кредитних коштів (коли саме, яким чином та в якому розмірі вони були надані), не містить інформації щодо погашення заборгованості (коли саме, ким, яким чином та в якому розмірі були надані грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом).
Зокрема, на переконання суду, надані відповідачем нотаріусу документи не підтверджують безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, оскільки у Виписці по рахунку вказана заборгованість за комісією, яку Банк не мав права нараховувати згідно діючого законодавства.
Так, правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16, передбачено наступне: відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Суд вважає, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням зазначених вище умов.
Також, відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
Пунктом 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодержателя. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Позивач заперечує проти отримання нею письмових повідомлень від відповідача про наявність заборгованості за Кредитним договором №GP-6755992 від 04.09.2014 року, а відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати повинні бути покладені на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що непідлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №12209, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., 13.12.2018 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» грошових коштів у сумі 12723,39 грн. за кредитним договором № GP 6755992 від 04.09.2014 року за період з 06.12.2017 року по 06.12.2018 року та 430,00 грн. за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» (м. Київ, вул. Андріївська,4, ідентифікаційний код 14282829) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду в повному обсязі виготовлено 03 липня 2020 року.
Головуюча: О.М. ГУДИМ