Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Гамзатова Аліна Анатоліївна на суму 60 610,04 грн. щодо стягнення боргу на користь колектора ТОВ “Вердикт Капітал” таким що не підлягає виконанню

Рішення про визнання виконавчого напису нотаріуса Гамзатова Аліна Анатоліївна на суму 60 610,04 грн. щодо стягнення боргу на користь колектора ТОВ “Вердикт Капітал” таким що не підлягає виконанню

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

Категория: исполнительная надпись нотариуса по кредиту

02 листопада 2020 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,
при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (адреса місцезнаходження: 04053, м.Київ вул.Кудрявський узвіз буд.5-Б, код ЄДРПОУ – 36799749), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна (адреса місцезнаходження: 07400, Київська область місто Бровари вул.Т.Шевченка буд.13) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В :

09 липня 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 22.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис №8088 про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості за кредитним договором №490951556 в розмірі 60610,04 гривень та 650,00 гривень за вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №490951556 від 10.03.2016 року укладеним з Акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Вердикт Капітал». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником пропущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості складає 60610,04 гривень, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 21007,36 гривень, прострочена заборгованість за комісією – 0,00 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредиту – 0,00 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту – 0,00 гривень, строкова заборгованість за комісією – 0,00 гривень, строкова заборгованість не сплаченим відсоткам за користуванням кредитом – 14010,82 гривень, строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 5628,86 гривень. За вчинення виконавчого напису – 650,00 гривень.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис №8088 від 22.11.2019 року приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. про стягнення заборгованості є протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. В обґрунтування позивач посилається також на ті обставини, що в редакції Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу посвідченого договору, проте, незважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до вказаного Переліку, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою. Крім того, грубим порушенням з боку нотаріуса є вчинення виконавчого напису на боргову документі без дотримання вимог Закону щодо наявності безспірної заборгованості, а також з пропуском строків звернення. Зокрема, позивач вказує на те, що зазначена у виконавчому написі заборгованість на момент його вчинення була спірною, оскільки позивач ОСОБА_1 не отримував письмової вимоги (повідомлення) від банку. З вказаних підстав він, позивач ОСОБА_1 , не визнає розмірів заборгованості нарахованих ТОВ «Вердикт-Капітал», у тому числі штрафів та пені, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони банку щодо кредитних зобов`язань. Суми, що не підлягають стягненню, у тому числі відсотків та комісії є надмірно великими та необґрунтованими. Крім того, в матеріалах нотаріальної справи відсутній Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, банком було подано лише заяву на приєднання до такого договору підписану позивачем. Крім того, в порушення вимог п.п.б) п.1 постанови КМУ від 29.06.1999 року №1172 в матеріалах нотаріальної справи відсутня належним чином оформлена засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. ТОВ «Вердикт-Капітал» на додав приватному нотаріусу належним чином оформлений розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, які надав/перерахував згідно кредитного договору. Отже, як зазначає у пред`явленому позові ОСОБА_1 , жодного із вказаних документів, які можуть підтверджувати факт проведення розрахункових операцій (видачу кредитних коштів, погашення кредитних зобов`язань) ТОВ «Вердикт-Капітал» не надав. Також зазначає, що представником ТОВ «Вердикт-Капітал» не доведено, що правонаступником АТ «Альфа-Банк» є ТОВ «Вердикт-Капітал». При цьому, ТОВ «Вердикт-капітал» своєчасно та належним чином не інформував позивача ОСОБА_1 про порядок погашення заборгованості за кредитним договором, тому позивач вважає, що відсутня його вина щодо встановлених приватним нотаріусом сум заборгованості. Викладені обставини свідчать про наявний спір між сторонами щодо розміру заборгованості. Отже, ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням, скільки не дотримано принципів безспірності.
З вищенаведених обставин позивач ОСОБА_1 звертається до суду з даним позовом за захистом своїх прав та охороняємих законом інтересів, та в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №8088 від 22.11.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором в розмірі 60610,04 гривень і 650,00 гривень за вчинення виконавчого напису.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 липня 2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін та осіб, які беруть участь у справі (а.с.22).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано заяву представника позивача кредитный адвокат ОСОБА_2 , в якій викладено клопотання про розгляд справи у його відсутність та без участі його довірителя, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просить позов задовольнити за підставами, які викладені у позовній заяві. Проти ухвалення заочного у справі, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують (а.с.12).
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повісток 03.08.2020 року та 21.09.2020 року уповноваженою особою ( ОСОБА_3 ) (а.с.25,65), проте жодних документів на підтвердження поважності причин неявки до суду представника відповідача на адресу суду не подано, відзив на позов, з викладенням у ньому запереченнями проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , до суду не надійшов.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом своєчасно та належним чином та у встановленому законом порядку, проте до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутністю, у зв`язку з щільним графіком роботи та великою завантаженістю (а.с.62), також на виконання ухвали суду приватним нотаріусом надано копії документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис та подані письмові пояснення приватного нотаріуса Гамзатової А.А., викладені в редакції від 06.08.2020 року (а.с.27-29).
Відповідно до положень ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні судом встановлено, що 22 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №8088, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.9,30).
Як вбачається зі змісту вищевказаного оспорюваного виконавчого напису, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, 22 листопада 2019 року за реєстровим №8088 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано «Звернути стягнення: з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання не відомо, фактичне місце роботи не відомо, який є боржником за Кредитним договором №490951556 від 10.03.2016 року, який було укладено між Акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 2019-1АБ/ВЕСТА від 28.01.2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», правонаступником якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги 29-01/19/1 від 29.01.2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5 Б, реквізити: IBAN НОМЕР_2 , п/р НОМЕР_3 в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346. Строк платежу за Кредитним договором №490951556 від 10.03.2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 року по 05.11.2019 року. Сума заборгованості складає 60610,04 гривень, у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 21007,36 гривень, прострочена заборгованість за комісією – 0,00 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредиту – 0,00 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту – 0,00 гривень, строкова заборгованість за комісією – 0,00 гривень, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом – 14010,82 гривень, строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 5628,86 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», в розмірі 650,00 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача (а.с.9,30).
На підставі вищевказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. 01 лютого 2020 року відкрито исполнительное производство №61125126 (а.с.8) з примусового виконання виконавчого напису №8088, виданого 22.11.2019 року Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» заборгованості в сумі 61260,04 гривень (а.с.8).
Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
За загальним правилом цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.
Крім того, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі 6-887цс17 від 05 липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим не виконала норми ст.88 Закону України «Про нотаріат» та п.284 Інструкції та п.1 Переліку Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також приватний нотаріус не зясував, чи не пропущено стягувачем строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «Вердикт-Капітал» суми відсотків, штрафу, пені, зазначених у написі, є безспірними.
Отже, при вчиненні виконавчого напису за поданою ТОВ «Вердікт Капітал» заявою від 09.11.2019 року, приватний нотаріус Гамзаова А.А. не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушила норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є Безспірність наявного боргу перед кредитором та відсутність спору щодо розміру боргового зобов’язання (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року).
Як визначено положеннями ч.1 ст. 626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Разом з тим, відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, представником ТОВ «Вердикт-Капітал» нотаріусу не було надано документу, що підтверджує отримання боржником вимоги стягувача з підписом Боржника про його отримання, що свідчить про відсутність у нотаріуса на час вчинення виконавчого напису підтвердження безспірності заборгованості. Також, представником відповідача ТОВ «Вердикт-Капітал» не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, та в судовому засіданні належними та допустимими доказами відповідачем не доведено.
Дослідивши у повному обсязі матеріали справи, суд приходить до висновку, що подані ТОВ «Вердикт-Капітал» нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі відсутнє посилання на конкретні документи, надані стягувачем, а саме засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, строків її виникнення, є тільки посилання на загальні норми.
Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в яку постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п.2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.
Вказане свідчить про те, що на момент вчинення виконавчого напису пункт 2 Переліку був нечинним, а тому застосуванню приватним нотаріусом не підлягав. Таким чином, кредитний договір №490951556 від 10.03.2016 року на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за нотаріально непосвідченим кредитним договором.
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову ОСОБА_1 та визнання виконавчого напису, вчиненого 22 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. та зареєстрованого в реєстрі за №8088 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 490951556 від 10.03.2016 року в розмірі 60610,04 гривень та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650,00 гривень – таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, ст. ст. 9, 12, 13, ст..ст.76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє позовних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за №8088 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 490951556 від 10.03.2016 року в розмірі 60610,04 гривень та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО