Рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження на суму 27 723,84 грн.

Рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження на суму 27 723,84 грн.

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 р.                                                                   Справа № 480/3634/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Соп`яненка О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до  приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни  про визнання протиправною та скасування постанови,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з нього заборгованості. Вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною. Відповідачем порушено вимоги ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки він прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами його виконавчого округу. Просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59880174 від 23.08.2019, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса №1441 від 29.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Банк Форвард” заборгованості в розмірі 27 723,84 грн

Відповідач подав відзив на позов, в якому вказує, що виконавче провадження відкрито за місцезнаходженням майна боржника – карткового рахунку у АТ “Банк Форвард”, місцезнаходженням якого є м. Київ, вул. Саксаганського, 105. Тобто в межах виконавчого округу відповідача. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. На підставі ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що АТ “Банк Форум” подало відповідачу заяву про примусове виконання виконавчого напису, в якій просило відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника та у випадку встановлення доходу боржника звернути стягнення на нього (а.с. 35).

23.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59880173 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “Банк Форвард” заборгованості в сумі 27 723,84 грн. (а.с. 12).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України “Про виконавче провадження”.

Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 статті 10 Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема, передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України “Про виконавче провадження”.

Судом встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця Вольф Т.Л. є м. Київ. Боржник у виконавчому провадженні – ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у м. Лебедин Сумської області, що підтверджується відомостями паспорту громадянина України (а.с. 10-11), Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нерухомого майна, яке б знаходилось на території м. Київ позивач не має (а.с. 16).

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що місцем майна боржника є місцезнаходження банку, у якому у боржника відкритий картковий рахунок (ПАТ “Банк Форвард”, який розташований за адресою м. Київ вул.Саксаганського, буд. 105). Норми Закону України “Про виконавче” є спеціальними до даних правовідносин. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Закон України “Про виконавче провадження” вирізняє майно боржника на майно як таке, що підлягає державній реєстрації з метою встановлення його місцезнаходження та примусової реалізації, інше майно, а також кошти не залежно від того зберігаються вони на рахунках у банківській установі чи отриманні у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії і в інший спосіб або зберігаються у власності боржника. При цьому, якщо законодавець у Законі №1404-VIII вживає термін «майно», поширюючи його значення на «кошти», то термін «кошти» відображається в дужках чи пов`язується змістом у відповідному реченні. Натомість у ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII термін «майно» вжито без вказівки про кошти.

Грошові кошти на картковому рахунку не є майном в розумінні ст.190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження “карткового рахунку” за місцем знаходження будь-якого банку. Передавши гроші в банк у вкладника припиняється право власності на них, але одночасно – на його заміну – він набуває майнове право вимоги до банку в межах переданої грошової суми. Власник рахунку (кредитор), який має право вимоги до банку (боржника), де обліковані грошові кошти у безготівковій формі, під час розрахунку з контрагентом відступає своє право вимоги до банку в межах суми платежу. Таким чином, грошові кошти, обіг яких здійснюється у безготівковій формі, є правам вимоги, що виникають в межах договірних правовідносин і не є майном в розумінні Закону України “Про виконавче провадження”. Отже, виконання рішення за місцезнаходженням майна в розумінні вимог ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII не передбачає можливості виконання рішення за місцезнаходженням коштів.

На переконання суду, положення ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, що стосуються виконання рішення за місцезнаходженням майна, розроблені для найбільш швидкого та ефективного доступу державного виконавця до майна, з метою його опису та примусової реалізації, натомість арешт коштів на рахунках не вимагає особистої присутності державного виконавця та може бути здійснений навіть за умови значної віддаленості установи банку.

З огляду на зазначене, ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII не поширює свою дію на випадки стягнення грошових коштів, що знаходяться на рахунках банківських установ.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідач протиправно, всупереч чинного законодавства України прийняла до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в неї достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі. Отже суд вважає, що за вказаних обставин, відсутні законні підстави прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи заборгованості, місце проживання якої є м. Лебедин Сумської області.

Крім того, відповідно до довідки АТ ” Банк Форвард” у даному банку позивачем відкритий рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня (а.с. 36). Однак матеріали справи не містять відомостей про те, що на вказаному рахунку на час звернення стягувача із заявою про примусове виконання рішення та на час прийняття оскаржуваної постанови були наявні кошти, належні позивачу.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позов та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

На підставі ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 768,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2019 року ВП №59880173 прийняту приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва  Вольф Тетяною Леонідівною.

Стягнути з приватного виконавця Вольф Тетяни Леонідівни (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП   НОМЕР_3 )  судовий збір у сумі 768  грн. 40 коп., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                   О.В. Соп`яненко