Рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни про відкриття виконавчого провадження на суму 33 293,08 грн.

Рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни про відкриття виконавчого провадження на суму 33 293,08 грн.

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2019 року Справа № 280/4026/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринов Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 )

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 17, м. Київ, 02094)

третя особа ТОВ РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА (03126, м. Київ , бул. Вацлава Гавела 6-з, код ЄДРПОУ 37616221)

про визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі позивач або ОСОБА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (надалі відповідач або приватний виконавець), третя особа ТОВ РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА, в якому позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 59471718 від 05 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною;

-визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягування на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною від 16 липня 2019 року.

Ухвалою судді від 11 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 19 вересня 2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач з TOB «Росвен інвест Україна» ніяких правовідносин не мала, грошей не отримувала, не укладала договорів з ПАТ «Дельта банк». Також зазначає, що з виконавчим написом № 13389 виданим 31 травная 2019 року приватним нотаріусом Хара Н.С. не була ознайомлена. Виконавчий напис та звернення стягнення з позивача в розмірі 33293,08 грн. є неправомірним. Зазначає, що постанова ВП № 59471718 від 05 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олеговна протиправна, оскілки відповідачем порушено територіальність відкриття виконавчого провадження. Як наслідок й постанова про звернення стягування на заробітну теж підлягає скасуванню.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, 17 вересня 2019 року до канцелярії суду подала клопотання, відповідно до якого просить суд розглянути справу без її участі. Позовні вимоги просить задовольнити.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олеговна, в судове засідання не прибула, 18 вересня 2019 року через службу діловодства суду надіслала відзив (вх.№387844 від 18 вересня 2019 року), відповідно до якого зазначає, що дії приватного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження ВП 59471718 від 05 липня 2019 року та постанови про звернення стягення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16 липня 2019 року вчиненні правомірно з дотриманням норм чинного законодавства. У задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала. Будь-які заяви до суду не надходили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував таке.

04 липня 20119 року директор ТОВ РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за № 13389 від 31 травня 2019 року про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 коштів у розмірі 33943,08 грн.

На підставі вищевказаної заяви приватним виконавцем, 05 липня 2019 року відкрито виконавче провадження №59471718, про що винесено відповідну постанову.

Відповідно до зазначеної постанови звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 007-07525-201014 від 20 жовтня 2014 року, укладеним із ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло до TOB РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА, на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами №31/К, укладеного 06 жовтня 2017 року між ПАТ «Дельта Банк» та TOB “РОСВЕН ЇНВЕСТ УКРАЇНА” на користь TOB “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА”.

16 липня 2019 року відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України №1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі- Закон України №1404-VIII),

Так, відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України №1404-VIIIвстановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 5 Закону України №1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеногоЗаконом України Про виконавче провадження.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 вказаного Закону, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно доЗакону України №1404-VIIIзнаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (частина 2 цієї ж статті).

Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом відповідача, визначено місто Київ.

За приписами частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Як зазначає позивач та підтверджується наявною в матеріалах справи документами позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , у виконавчому документі зазначено те ж саму адресу.

Також, в матеріалах адміністративної справи містяться запит, який робився приватним виконавцем в ході проведення виконавчих дій для з`ясування джерел доходу позивача.

Так пенсійний фонд України повідомив, про місце роботи позивачки, а саме м. Запоріжжя, ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідачем до суду не надано доказів, що у ОСОБА_1 на території виконавчого округу міста Києва є майно, дохід, або наявні грошові кошти у банку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи, яка має місце проживання у місті Запоріжжя.

Щодо посилання у відзиві на позовну заяву на те, що приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач керувався інформацією про наявність коштів позивача, які знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у ТОВ РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Є.Коновальця, буд. 44, а тому під час прийняття виконавчого документа до виконання про стягнення з ОСОБА_1 коштів, приватним виконавцем не було порушено вимог статті 24 Закону України Про виконавче провадження, то суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 1.27 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно зі статтею 3 даного Закону кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Так, пунктом 7.1.2 статті 7 Закону №2346-ІІІ визначено, що поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Отже за змістом чинного законодавства, картковий рахунок – це банківський поточний картковий рахунок клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.

Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (стаття 179 цього ж Кодексу).

Суд вважає, що у даному випадку місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень статті 190 ЦК України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.

Пунктами 3.1, 3.2 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ (зі змінами) встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.

Поняття «картковий рахунок» було передбачено Постановою Національного банку України від 19 жовтня 2005 року «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» №137, яке втратило чинність на підставі Постанови НБУ від 30 квітня 2010 року №223.

Суд наголошує на тому, що підставою для відкриття виконавчого провадження за відповідним територіальним округом має бути, зокрема, наявність майна на вказаній території. Кошти, в розумінні чинного законодавства, вважаються майном особи.

Аналогічний висновок міститься і в листі Міністерства юстиції України від 11 червня 2018 року вих. № 23123/16620-33-18/20.5.1, в останньому абзаці якого зазначено наступне: «Виходячи з наведеного, приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах».

Приватним виконавцем не надано доказів, що на картковому рахунку № НОМЕР_2 є горошкові кошти ОСОБА_1

Більш того, адміністративна справа містить інформацію (лист ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» № 12/06/19/2-1001 від 12 червня 2019 року), що р/р НОМЕР_2 відкритий у відділені «Печерське» АТ «ОТП Банк», м. Київ, МФО 300528, для погашення заборгованості. Відтак, інформація свідчить про відсутність коштів позивача, які в силу статті 190 ЦК України, можуть вважатися майном особи.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року, у справі № 905/3542/15, суд дослідивши відхиляє, оскільки правовідносини у справах не є подібними. Так, у справі № 905/3542/15 йшла мова про правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу та підлягають до сплати позивачу і знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах, в тому числі, на поточному рахунку № НОМЕР_3 у позивача (місцезнаходження Банку: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/ АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , 8/26), та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження при виконанні ухвали суду про забезпечення позову в межах розміру позовних вимог у сумі 3757486,60 доларів США, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам відповідача. У справі що розглядається обставини є зовсім іншими. А відтак, суд не може застосувати висновки Верховного Суду, бо вони не стосуються спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідач протиправно, всупереч чинного законодавства України прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (часина 1 статті 9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи відповідачем не доведено правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження №59471718, через що й постанова про звернення стягування на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем від 16 липня 2019 року теж є протиправними.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 19, м. Київ, 02094) третя особа ТОВ РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА (03126, м. Київ , бул. Вацлава Гавела 6-з, код ЄДРПОУ 37616221) про визнання протиправним та скасування рішень – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 59471718 від 05 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною.

Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягування на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилою Олегівною від 16 липня 2019 року.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни (вул. Юрія Поправки, буд. 6, оф. 17, м. Київ, 02094) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНП НОМЕР_1 ) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 19 вересня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов