Рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження на суму 14 832,73 грн.

Рішення про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження на суму 14 832,73 грн.

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

25 жовтня 2019 року 09 год. 45 хв.Справа №  280/4729/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши у порядку письмового провадження  за правилами спрощеного  позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002,  м.Київ, вул. Окіпної Раїси, буд.4, оф.35А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (м.Київ, вул.Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулась із адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 59600941 від 19.07.2019, відкритого на підставі виконавчого напису № 14069 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 14 832,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач, в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», безпідставно відкрив виконавче провадження та виніс оскаржувану постанову, не пересвідчившись у достовірності джерел про наявність майна боржника у виконавчому окрузі. Зазначає, що позивач зареєстрований та проживає у смт.Якимівка Запорізької області, працює за основним місцем роботи в КП «Якимівське архітектурно-інвентаризаційне бюро», майна на території м. Києва не має. Відтак, вважає, що оскільки виконавче провадження №59600941 відкрито відповідачем із порушенням правил територіальної діяльності, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. На підставі викладеного просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 21.10.2019 вх. №43442 посилається на те, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. за № 14069 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 14832,73 грн. Вказує, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) – карткового рахунку № НОМЕР_2 відкритого в AT «ПУМБ», який розташований за адресою: АДРЕСА_5. Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_2 та наявних на цьому рахунку грошових коштів. Відповідно, в даному випадку порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Дана позиція також підтверджується Листом – роз`ясненням Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 та Постановою Верховного Суду № 905/3542/15 від 10.09.2018. На підставі викладеного вважає, що державним виконавцем дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Письмові пояснення від третьої особи до суду не надходили.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду на 23 жовтня 2019 року з викликом сторін.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – АТ «ПУМБ», у зв`язку із чим розгляд справи відкладено в межах строку визначеного ст. 287 КАС України на 25.10.2019 на 09год.00хв.

У судове засідання 25.10.2019 сторони чи їх представники не прибули.

Представник позивача разом із адміністративним позовом подав заяву від 24.09.2019 про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Судом встановлено наступне.

19.07.2019 АТ «ПУМБ» звернулось із заявою вих. № 103331 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. щодо примусового виконання рішення, а саме виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. за № 14069 від 19.06.2019 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 14832,73 грн.

19.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59600941.

19.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 59600941.

Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

05.10.2016 набрав чинності Закон України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі- Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 23 вказаного Закону, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України від 02.06.2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (ч. 2 цієї ж статті).

Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Клітченко О.А. визначено місто Київ.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Як зазначає позивач та підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Аналогічна адреса зазначена у виконавчому документі (виконавчому написі нотаріуса).

Також, в матеріалах адміністративної справи містяться запити, які робились приватним виконавцем в ході проведення виконавчих дій для з`ясування джерел доходу позивача, з яких вбачається, що наявності у позивача доходів та майна на території міста Києва не встановлено.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи та звернення стягнення на доходи, яка має місце проживання у Запорізькій області, смт. Якимівка.

Щодо посилання у відзиві на позовну заяву на те, що приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач керувався тим, що кошти позивача, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в AT «ПУМБ», є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи (м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4), а тому під час прийняття виконавчого документа до виконання про стягнення з ОСОБА_1 коштів, приватним виконавцем не було порушено вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», слід зазначити наступне.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі – платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами регулюється Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 №2346-ІІІ (далі- Закон № №2346-ІІІ).

Згідно зі статтею 3 даного Закону кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору.

7.1.2. Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

7.1.2-1. Рахунок умовного зберігання (ескроу) – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх особі (особам), вказаній (вказаним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором.

7.1.3. Кореспондентський рахунок – рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Отже за змістом чинного законодавства, картковий рахунок – це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.

Поняття «картковий рахунок» було передбачено Постановою Національного банку України від 19.10.2005 «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» №137, яке втратило чинність на підставі Постанови НБУ від 30.04.2010 №223.

Із наданих відповідачем та долучених до матеріалів справи копій документів виконавчого провадження судом з`ясовано, що звертаючись із заявою про примусове виконання рішення вих.№ 103331, банком долучено довідку/лист від 08.07.2019 вих.№1_01 в якій зазначено, що у клієнта ОСОБА_1 є рахунок НОМЕР_2 від 21.12.2016 в валюті гривня.

Також, додана ксерокопія заяви від 21.12.2016 №100753317001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з якої можливо встановити, що ОСОБА_1 прийняла публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговуванняфізичних осіб, та відповідно до якого позивачу відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 .

Доказів відкриття чи наявності у ОСОБА_1 відкритого у АТ «ПУМБ» рахунку НОМЕР_2 суду не надано. Відсутні такі докази були і у приватного виконавця на час відкриття виконавчого провадження.

Як зазначалося вище, згідно з довідкою АТ «ПУМБ» від 08.07.2019 вих. № 1_01 та заявою про примусове виконання рішення стягувачем визначено місце знаходження майна – картковий рахунок НОМЕР_2 . При цьому, ані довідка, ані заява про примусове виконання рішення не містить інформацію щодо наявності на вказаному рахунку коштів, які належать ОСОБА_1

Більш того, вказаний рахунок не є поточним, на якому акумулюються кошти вкладника, а є рахунком, на який мають надходити кошти для погашення кредитної заборгованості, тобто такі кошти не можуть вважатися майном особи.

Суд вважає, що у даному випадку місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, чи самі банківські рахунки або електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.

Статтею 190 Цивільного кодексу України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст.179 цього ж Кодексу).

Пунктами 3.1, 3.2 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-ІІІ (зі змінами) встановлено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.

При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що «картковий рахунок» є майном в розумінні ст. 190 ЦК України. Так само, не передбачено й визначення місцезнаходження «карткового рахунку» за місцем знаходження будь-якого банку.

Суд наголошує на тому, що підставою для відкриття виконавчого провадження за відповідним територіальним округом має бути, зокрема, наявність майна на вказаній території. Кошти, в розумінні чинного законодавства, вважаються майном особи.

Аналогічний висновок міститься і в листі Міністерства юстиції України від 11.06.2018 вих. № 23123/16620-33-18/20.5.1, в останньому абзаці якого зазначено наступне: «Виходячи з наведеного, приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах».

Доказів наявності у ОСОБА_1 майна (грошових коштів) у м. Києві, зокрема на картковому рахунку НОМЕР_2 АТ “ПУМБ” разом із заявою про про примусове виконання приватному виконавцю Клітченко О.А. не надав. Відтак, у приватного виконавця були відсутні підстави вважати, що боржник має майно на території м. Києва, та відповідно були відсутні повноваження відкривати виконавче провадження № 59600941.

Посилання відповідача на постанову ВС у складі Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15 суд дослідивши відхиляє, оскільки правовідносини у справах не є подібними. Так, у справі № 905/3542/15 йшла мова про правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу та підлягають до сплати позивачу і знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах, в тому числі, на поточному рахунку № НОМЕР_4 у позивача (місцезнаходження Банку: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/ вул . Пушкінська , 8/26), та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження при виконанні ухвали суду про забезпечення позову в межах розміру позовних вимог у сумі 3757486,60 доларів США, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам відповідача. У справі що розглядається обставини є зовсім іншими. А відтак, суд не може застосувати висновки Верховного Суду, бо вони не стосуються спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідач протиправно, всупереч чинного законодавства України прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи відповідачем не доведено правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в рамках виконавчого провадження №59600941.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 768,40 грн., що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002,  м.Київ, вул. Окіпної Раїси, буд.4, оф.35А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (м.Київ, вул.Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) про визнання протиправною та скасування постанови, – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2019 ВП № 59600941.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу  м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.10.2019.

Суддя                                                                                                               Л.Я. Максимен