Постанова щодо залишення апеляційною скарги КБ “Приват Банк” без задоволення

Постанова щодо залишення апеляційною скарги КБ “Приват Банк” без задоволення

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Категорія: суд з приват банком

22 грудня 2020 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Сінько А.І.,

учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку
апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»
на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року, ухваленого Кремінський районним судом Луганської області у складі: судді Костроба Ю.Ю. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 138623,70 грн, який мотивувало тим, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приватбанк» та підписав заяву № б/н від 13.06.2007 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами Банку складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.
У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 25.05.2020 має заборгованість у загальній сумі 580710,06 грн, яка складається з наступного: 6137,17 грн – заборгованість за кредитом; 6137,17 грн- заборгованість за простроченим тілом кредита, 12544,57 грн – заборгованість за простроченими відсотками, 562028,32 грн – нарахована пеня.
Тому позивач АТ КБ «Приватбанк», користуючись своїм правом вимагати частину заборгованості, просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.06.2007 року в сумі 138623,70 грн, з яких: 6137,17 грн заборгованість за кредитом, 12544,57 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 119941,96 грн – заборгованість за пенею за період з 13.06.2007- по 30.10.2017 року, судові витрати у розмірі 2102 грн.
Від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката по кредитам ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно підписував заяву та оформлював кредитну картку цього банку, проте з умовами кредитування, зокрема розміром та порядком нарахування процентів, штрафних санкцій тощо відповідача не було ознайомлено. Відповідач не вивчав та не підписував Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку чи будь-які інші документи, що визначають умови кредитування. Представник відповідача, кредитний адвокат, також вважав, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню через сплив строків позовної давності. Крім того, ОСОБА_1 проживає на території, де проводилася антитерористична операція, а тому банк взагалі не мав права нараховувати штрафні санкції.
Банком надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що обставини на які посилається відповідач, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду, а тому просять задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором від 13.06.2007 у розмірі 6137,17 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Банку задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.
Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, оскільки за змістом ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 1 ст. 1048 ЦК України не передбачено надання безпроцентних кредитів; між сторонами було укладено договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору; відповідач активно користувач кредитним лімітом, а главою 71 ЦК України не передбачено надання безоплатного кредиту фінансовою установою Банком; отже факт укладення між сторонами договору, який складається не лише із заяви позичальника, а й також Умов та правил та Тарифів, є доведеним; відмовляючи у стягненні відсотків по кредиту, суд допускає грубе порушення основоположних норм банківського кредитування та ставить під загрозу фінансову стабільність банку, який є системною державною фінансовою інституцією, наносить фінансову шкоду тим споживачам банківських послуг, які розміщують свої кошти у банку на банківських депозитах, які надаються іншим споживачам послуг в кредит під певні відсотки; суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справ, не встановив дійсних прав та обов`язків сторін, які випливають з кредитного договору, не перевірив розрахунок заборгованості за кредитним договором; позиція ВП ВС у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 не може бути застосована судом, оскільки у даній справі в договорі передбачено розмір базової процентної ставки за користування кредитом, а по справі 342/180/17 розмір відсоткової ставки в договорі був відсутній.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач в особі свого представника адвоката по проблемним кредитам ОСОБА_2 просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки висновки суду першої інстанції в даній справі відповідають правовим висновкам, які висловлені ВП ВС у постанові від 03.07.2019 по справі 342/180/17.
Крім того, відповідач вважає що апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» Крилової О.Л. підлягає закриттю, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, та представником скаржника не підтверджено повноваження адвоката.
Протоком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 року головуючим у справі визначено суддю Дронську І.О. склад колегії Луганська В.М., Лозко Ю.П. Апеляційне провадження по справі відкрито 15.09.2020 року.
Повторним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 року вилучено суддю Луганську В.М. у зв`язку з перебуванням на лікарняному, новий суддя у складі суду Карташов О.Ю. Ухвалою суду від 21.10.2020 року справу призначено до апеляційного розгляду на 04.11.2020 року о 14-й год. 04.11.2020 року судове засідання відкладено на 25.11.2020 року о 10.30 через відсутні відомості про належне повідомлення позивача та відповідача. 25.11.2020 року судове засідання не було проведено у зв`язку з перебуванням у щорічній оплачуваній відпустці судді Дронської І.О., відкладено на 09.12.2020 року о 10-20 год.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2020 року, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Савчука О.І. від 10 грудня 2020 року у зв`язку із прийняттям відставки судді Дронської І.О., вилучено останню у зв`язку із закінченням терміну повноважень, визначено: новий головуючий суддя (суддя-доповідач) Назарова М.В., у складі колегії: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П. Розгляд справи призначений на 17.30 год 22 грудня 2020 року.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини1статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Предметом апеляційного перегляду справи є рішення суду в частині позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду в оскаржуваній частині відповідає.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві завіреної підписом відповідача домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та заява не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих правильних висновків суду не спростовують.
Заявляючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що під час укладення кредитного договору 13.06.2007 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідач погодив умови цього кредитного договору, на підтвердження чого АТ КБ «ПриватБанк» надало суду копію анкети-заяви ОСОБА_1 , копію його паспорту, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 13 червня 2007 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Довід скарги про погодження сторонами під час підписання вказаної анкети позичальника умов кредитування в порушення вимог частини першої статті 81 ЦПК України про обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не підтверджено належними доказами з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ “ПриватБанк”).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Надані позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису ОСОБА_1 .
Анкета-заява містить анкетні дані відповідача, його контактну інформацію в частині, що підписані ОСОБА_1 . Натомість, ця заява не містить підпису відповідача щодо погодження умов кредитування та розмір погодженої сторонами процентної ставки за користування кредитом.
Тому правильний висновок суду про недоведеність позивачем того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування.
Колегія суддів вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ “ПриватБанк” в період – з часу виникнення спірних правовідносин (13 червня 2007 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві погодженої домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин, викладених в позовній заяві.
З огляду на наведене не заслуговує на увагу і довід скарги про неправильне врахування судом правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Щодо посилань скаржника на судову практику (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 справа №441/569/17), то слід зазначити, що вказана скаржником судова практика стосується конкретної судової справи і сформована раніше ніж правова позиція Великої Палати, яка має узагальнююче значення та сформована пізніше.
Тому висновок суду про недоведеність позивачем за допомогою належних доказів погоджений сторонами розмір процентної ставки ґрунтується на матеріалах справи та доводами скарги не спростовується.
Загальні посилання в скарзі на підрив основ банківської системи нестягненням процентів не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права.
У відповідності ст.375 ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Довід відзиву про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» з огляду на підписання скарги неповноважним представником є помилковим, оскільки представник Банку Крилова О.Л. діє на підставі довіреності, виданої Головою Правління АТ КБ “Приватбанк”, і є представником в малозначній справі в силу вимог ч. 6 ст. 19 ЦПК України (ціна позову).
Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 03 серпня 2020 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови 22 грудня 2020 року.
Головуючий
Судді: