Постанова щодо часткового задоволення позовних вимог кредитора АТ КБ “Приват Банк”, а саме зменшення позовних вимог на суму 116 623,92 грн.

Постанова щодо часткового задоволення позовних вимог кредитора АТ КБ "Приват Банк", а саме зменшення позовних вимог на суму 116 623,92 грн.

Справа № 414/1920/19
Провадження № 22-ц/810/919/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м.Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді – Авалян Н.М.
суддів – Єрмакова Ю.В., Луганської В.М.
за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В.
представника відповідача адвоката Калініна С.К.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кремінського районного суду Луганської області (суддя Акулов Є.М.)
від 30 липня 2019 року
у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором
учасники справи
позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»
відповідач ОСОБА_1
встановив:
08 липня 2019 року АТ «КБ «Приват Банк подав до суду за несплату кредиту,  звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором без номеру від 08 вересня 2010 року, яка виникла станом на 30 квітня 2019 року у розмірі 123 061,44 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту – 4000,00 грн., заборгованості по відсотках -115761,44 грн., заборгованості по пені – 3300,00 грн.
Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором та судові витрати на загальну суму 121 624,81 грн.
Відповідачка просить рішення суду скасувати і відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права. Зокрема, допустив неповноту з`ясування обставин справи, не сприяв повному і об`єктивному розгляду справи, а також не врахував правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник відповідачки, кредитний адвокат, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник позивача та відповідачка в судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи з огляду на те, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами 08 вересня 2010 року укладено договір кредиту без номеру, відповідно до якого відповідачка отримала кредитну картку з лімітом у розмірі 4000,00 грн. З умовами договору та графіком погашення кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачка була ознайомлена, але їх в повній мірі не виконувала, платежів своєчасно не сплачувала, внаслідок чого станом на 30 квітня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 123 061,44 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту -4000,00 грн., заборгованості по відсотках – 115761,44 грн., заборгованості по пені 3300,00 грн.
Заборгованість, яка стягнута судом, складається з: заборгованості по тілу кредиту -4000,00 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом -115 761,44 грн., витрат по сплаті судового збору 1863,37 грн.
В задоволенні позову про стягнення пені у розмірі 3300 грн. відмовлено за необґрунтованістю.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що неустойка (пеня та штраф) не підлягає стягненню з відповідача за даним кредитним зобов`язанням, оскільки, як вбачається з розрахунків, вона нарахована позивачем після прийняття Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Апеляційний судз цимвисновком погоджується,оскільки вінвідповідає встановленимобставинам справита приписуч.1ст.2Закону України«Про тимчасовізаходи наперіод проведенняантитерористичної операції»,відповідно доякої начас проведенняантитерористичної операціїзабороняється нарахуванняпені та/абоштрафів наосновну сумузаборгованості іззобов`язань закредитними договорамита договорамипозики з14квітня 2014року громадянамУкраїни,які зареєстрованіта постійнопроживають абопереселилися уперіод з14квітня 2014року знаселених пунктів,визначених узатвердженому КабінетомМіністрів Українипереліку,де проводиласяантитерористична операція,а такожюридичним особамта фізичнимособам -підприємцям,що провадять(провадили)свою господарськудіяльність натериторії населенихпунктів,визначених узатвердженому КабінетомМіністрів Українипереліку,де проводиласяантитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. А місто Кремінна Луганської області, в якій проживає відповідачка, включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30жовтня 2014р.№ 1053-р та від 2 грудня 2015 р. № 1275-р.
Задовольняючи позов про стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов`язання повернути кредит та сплатити передбачені договором відсотки за користування кредитом.
Апеляційний суд вважає правильним та таким, що відповідає встановленим обставинам справи висновок суду про обґрунтованість позову в частині стягнення тіла кредиту. Разом з тим, рішення суду в частині стягнення відсотків за користування кредитом не відповідає встановленим обставинам справи.
Зокрема, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 3% щомісячно, або 36% річних, що відображено у довідці про умови кредитування, яка підписана відповідачкою (а.с.10).
З розрахунку заборгованості убачається (відображено в графі 6 розрахунку), що саме така ставка застосовувалась банком до 31 грудня 2012 року. З 01 січня 2013 року банк застосував ставки 30%, 34,80%, 194,78 %, тобто менше погодженого з позичальником розміру. Проте, починаючи з 01 квітня 2015 року банком застосовувалась ставка 43,20%, яка з позичальником не погоджувалась (а.с.6-8).
У зв`язку з цим задоволення позову про стягнення відсотків за користування кредитом у повному обсязі не відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору.
За узгодженою відсотковою ставкою 36% річних розмір відсотків за користування кредитом згідно розрахунку заборгованості, з урахуванням сплачених позичальником коштів на погашення відсотків, становить 2341,47 грн., що визнається представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача станом на 30 квітня 2019 року заборгованість за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 4000 грн. та заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 2341,47 грн., а всього, 6341,47 грн.
Отже, доводи апеляційної скарги частково приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.
Разом з тим апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом не врахована правова позиція, висловлена Великою палатою Верховного Суду в постанову від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки встановлені судом обставини у справі, що переглядається, не є тотожними обставинам, встановленим у справі № 342/180/17.
У справі № 342/180/17відповідачка заперечувала проти позову та вказувала на те, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів нею не підписувались.Цей документ також не містить дати його підписання представником банка. Крім того, вказувала, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» не містить її підпису.
Ці обставини були встановлені судом, у зв`язку з чим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна вважати складовими частинами укладеного сторонами кредитного договору, якщо Приват Банк подав до суду.
У справі, яка переглядається, відповідачка приймала участь у розгляді справи, позов визнала. Заперечень про те, що не була ознайомлена з умовами кредитування, суду не заявляла.
Встановлені судом обставини про укладення сторонами кредитного договору підтверджені письмовими доказами: заявою про надання кредитної картки та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також розрахунком заборгованості, а також були визнані відповідачкою в судовому засіданні.
Надані суду першої інстанції докази свідчать про те, що відповідачкою 08 вересня 2010 року підписана анкета-заява на отримання кредитної платіжної картки «Універсальна», в якій зазначено, що відповідачка погодилася з тим, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між нею та позивачем договір про надання банківських послуг; вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і погоджується з його умовами, про що свідчить її підпис на вказаній заяві (а.с.9).
10 вересня 2010 року відповідачкою підписано довідку про умови кредитування, в якій зазначено, зокрема, пільговий період, відсотки за користування кредитом тощо (а.с.10).
Отримані відповідачкою кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості, який підтверджує активне користування кредитними коштами та часткове погашення заборгованості за спірний період.
За встановлених судом обставин укладений сторонами договір є договором приєднання за змістом ст.627 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З вказаних підстав суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сторонами не погоджено у встановленій законом формі істотні умови кредитного договору.
Таким чином, суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції не у повній мірі відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Відповідно до ч.2, ч.5 ст.263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам справи, рішення підлягає зміні .
Судові витрати підлягають відшкодуванню, виходячи з пропорційності задоволених позовних вимог, відповідно до п.3 ч.1 ст.141 ст. ЦПК України.
У зв`язку із зміною рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає зміні рішення суду також в частині відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви пропорційно до задоволених позовних вимог, які складають 5% від 1921 грн..
Відповідачці підлягають відшкодуванню понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної, виходячи з принципу пропорційності, 95% від 2881,50 грн.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389, 390, 391 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат в загальному розмірі 121624,81 грн. змінити.
Зменшити розмір стягнення до 6437,52 грн., з яких: 4000 грн. заборгованість за кредитом; 2341,47 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 96,05 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.
В іншій оскаржуваній частині рішення Кремінського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України:14360570, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у відшкодування витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги 2737,43 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Дата виготовлення повного тексту постанови 20 грудня 2019 року.
Головуючий: Н.М.Авалян
Судді: Ю.В.Єрмаков
В.М.Луганська